Іспанські археологи зробили відкриття, яке змінює уявлення про масштаби та реальність бойових дій у Західній Європі часів античності, повідомляє Arkeonews. У місті Кордова було виявлено перший матеріальний доказ присутності карфагенських бойових слонів на європейському континенті під час Другої Пунічної війни (218-201 роки до н.е.).
Знахідку зробили ще у 2020 році під час рятівних розкопок на пагорбі Коліна-де-лос-Кемадос, де нині розширюють провінційну лікарню Кордови. Археологи виявили зап’ястну кістку слона, що датується кінцем IV-III століттям до нашої ери.
Місце розкопок ідентифікували як іберійський оппідум Кордуба – велике до-римське укріплене поселення, розташоване на стратегічній терасі над річкою Гвадалквівір. У шарі пізнього залізного віку археологи зафіксували сліди інтенсивної військової активності: кам’яні артилерійські снаряди, важкі наконечники стріл для облогових машин, а також карфагенські монети, викарбувані в Картахені між 237 і 206 роками до н.е.
Кістку слона знайшли під завалом саманної стіни, що закривала цей культурний горизонт. Саме це, ймовірно, і врятувало її від знищення або пізніших втручань.
Анатомічний аналіз показав, що знахідка є третьою зап’ястною кісткою правої передньої кінцівки слона. Радіовуглецеве датування підтвердило, що вона належить до до-римського періоду, виключивши як викопне, так і сучасне походження. Хоча точно визначити вид неможливо, розміри кістки перевищують параметри сучасних азійських слонів. Античні джерела вказують, що Карфаген переважно використовував африканських слонів, яких відловлювали у Північній Африці та тренували за елліністичкими військовими традиціями. Фото: R. M. Martínez Sánchez (A) Права третя зап’ясткова кістка слона (B) Анатомічне положення кістки в правій лапі слона. (C) Розташування в загальній структурі скелета. (D) 3D-діаграма, що порівнює кістку з порівняльними зразками: двома самками азіатських слонів і степовим мамонтом. Стародавні неодноразово згадували про десятки й навіть сотні бойових слонів у військах карфагенян, проте досі ці свідчення спиралися майже виключно на письмові джерела, іконографію та монети. Знахідка з Кордови вперше напряму підтверджує їхню реальну присутність у регіоні.
Дослідники звертають увагу і на те, що було знайдено лише одну кістку. За однією з версій, слон міг загинути під час локального бою або облоги, а рештки тіла згодом були знищені чи розкидані. Водночас археологи наголошують: ця кістка не мала жодної торговельної цінності, на відміну від бивнів, тож її поява на місці розкопок майже напевно пов’язана з перебуванням живої тварини.