Журналісти Financial Times виявили мережу, що складається практично з 50 компаній, які вивозять російську санкційну нафту, приховуючи її походження. “Найретельніше” цим займається Роснефть, яка у жовтні 2025 року потрапила під санкції США. Після їхнього запровадження невідома раніше компанія Redwood Global Supply стала найбільшим експортером російської сировини.
Redwood та інші фірми, що входять у контрабандну мережу, пов’язані з азербайджанськими бізнесменами, які тісно співпрацюють з Роснефтью.
Згідно з інформацією видання, 48 “незалежних” фірм, що працюють за різними фізичними адресами, очевидно, спільно беруть участь у діяльності російського тіньового флоту. Усі вони використовують один приватний поштовий сервер.
Газета виявила 442 веб-домени, з реєстраційних даних яких видно, що всі вони користуються одним сервером для своєї електронної пошти – mx.phoenixtrading.ltd.
Потім FT порівняла назви доменів із назвами фірм, які, згідно з російськими та індійськими митними документами, займаються перевезенням російської нафти. Наприклад, сервер foxton-fzco.com відповідає дубайській Foxton FZCO, яка експортувала з Росії нафти на 5,6 млрд доларів. Загалом компанії мережі експортували російської сировини більш ніж на 90 млрд доларів.
Реальні обсяги напевно більші: дані у митних документах неповні, і вона консервативно підійшла до ідентифікації фірм та визначення їх поставок, щоб запобігти подвійному обліку.
У списку є фірма Coral Energy азербайджанського бізнесмена Тахіра Гараєва, який перебуває під санкціями Великобританії і домен TahirQarayev.com також користувався поштовим сервісом. Домени bellatrix-energy.com та nord-axis.com відповідають фірмам Bellatrix Energy та Nord Axis, включеним до списку санкцій ЄС.
Ключовою фігурою в цій мережі є інший азербайджанський бізнесмен Етібар Ейюб (він користувався доменом EEOffice.com). Головний виконавчий директор Роснефти Ігор Сєчін забезпечує Ейюбу та Гараєву “привілейований доступ” до продукції компанії.
Організатори мережі розділили свої фірми на дві групи: танкери одної використовуються для закупівлі партій нафти в Росії, а другої – для їх продажу на ринках Індії та Китаю. Лишень дві компанії фігурують як в індійських, і в російських документах.
Два трейдери, знайомі з російським ринком нафти, повідомили, що торгівлю через Redwood, на їхнє переконання, веде Ейюб.
Використання півсотні підставних компаній – старий трюк із 1990-х років, зауважили в Берлінському центрі Карнегі з вивчення Росії та Євразії.