За перші 100 днів на посаді голови Офісу президента України Кирило Буданов продемонстрував курс на практичні дії та спробу перевести державну систему в більш проактивний режим. Про це йдеться у матеріалі ТСН Десять дій Буданова за сто днів.
“Дія – основа всього: з дій та їхніх наслідків складається цей світ, і лише дія призведе до результату”, – цитує видання нового очільника Офісу президента і додає, що ця теза “стала відображенням підходу перших місяців роботи на Банковій: акцент не на риториці, а на конкретних кроках і результатах”.
За версією ТСН, одним із ключових напрямів стала участь Буданова у переговорному процесі.
“Йдеться не лише про залученість, а про спробу змінити саму логіку переговорів – перейти від формальної присутності до досягнення результатів і повернути Україні роль повноцінного суб’єкта міжнародного діалогу”, – пише видання.
Інший ключовий напрямок – централізація процесу обміну полоненими.
“За цей період додому повернули 659 українців, а сам напрям інтегрували у ширший переговорний трек. У результаті гуманітарні питання дедалі більше виходять на рівень міжнародної дипломатії за участі партнерів”, – йдеться у матеріалі.
За оцінкою ТСН, важливим зовнішньополітичним кроком стала розробка стратегії розширення присутності України в Африці.
“Після міжвідомчої наради за участі МЗС, СЗР і ГУР було заявлено про формування системної політики щодо країн континенту та Глобального Півдня – з визначенням пріоритетів і механізмів просування інтересів”, – пишуть автори матеріалу.
Серед внутрішніх ключових ініціатив – створення Національного пантеону.
“Проєкт передбачає повернення праху видатних українців на Батьківщину та формування у Києві символічного простору історичної пам’яті. За попередніми даними, вже ідентифіковано десятки таких поховань у різних країнах світу”, – говориться в матеріалі ТСН.
Також автори матеріалу назвали економічні рішення, які, за їх оцінкою, є ключовими.
“Окремий блок рішень стосується економіки. Буданов очолив Раду з питань підтримки підприємництва і задекларував підхід, за яким економіка розглядається як складова національної безпеки. Йдеться про зміну ролі держави – від контролюючого органу до партнера для бізнесу”, – написали автори.
Ключовим управлінським рішенням названо переформатування Офісу президента. Йдеться про “зменшення внутрішніх конфліктів, посилення координації та перехід до більш відкритої взаємодії з парламентом”.
“У соціальному напрямі акцент зроблено на програмі доступного житла єОселя. Вона вже охопила понад 24 тисячі родин, а сама тема житла розглядається як інструмент повернення українців, підтримки військових і відновлення економіки. Також серед пріоритетів – збереження культурної спадщини. У цьому контексті культура розглядається не лише як гуманітарна сфера, а як елемент безпеки та міжнародного позиціювання України. У сфері ветеранської політики ініційовано зміну підходу: від моделі соціальної допомоги до інтеграції ветеранів як активного ресурсу держави. Окремо увагу приділено співпраці з релігійними організаціями. Церква розглядається як партнер у гуманітарних питаннях, підтримці військових і протидії російському впливу в духовній сфері”, – оцінили автори матеріалу рішення у сфері соціальної політики.