В Одеській області, на території Національного природного парку Тузлівські лимани, зафіксовано мільярди комарів-дзвінців. Про це розповів доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв.
За його словами, над величезною мілководною та вологою частинами Тузлівських лиманів почався виплід комарів.
“Це мільйони та мільйони комарів-дзвінців, чисельність яких у нацпарку обчислюється мільярдами. Це одні з наймасовіших комах національного парку. З’являються зазвичай увечері, особливо у безвітряну погоду. Вітер заважає комарам збиратися у хмари, які іноді сягають величезних розмірів, і тому здається, що у вітряну погоду комарів менше”, – зазначив дослідник.
Насправді їх кількість не залежить ні від напряму вітру, ні від його наявності взагалі, додає Русєв. Він підкреслює, що людям не варто лякатися кількості таких комарів – малюки з пухнастими вусиками “миролюбні”. На відміну від своїх “побратимів” – настирливих комарів – дзвінці кусатися не можуть. Харчуються лише на стадії личинки – детритом та мікроорганізмами. Дорослі дзвінці взагалі не харчуються, їх ротові органи недорозвинені, тому говорити про укуси цих комарів не доводиться, пояснює Русєв.
“Але якщо комарі-дзвінці не надто відомі, то їх личинка знаменита… Нечасто у світі природи трапляється, щоб личинка стала відомішою за крилатого батька. Червоні червоподібні личинки комара-дзвінця звуть мотилем і живуть вони у придонному мулі. Вони є величезною кормовою базою для риб і птахів”, – наголосив науковець.
Дзвінцеві, або товкунові, також комарі-дзвінці, комарі-товкуни, хірономіди (Chironomidae) – родина комах ряду Довговусі (Nematocera). Є близькими до родин Ceratopogonidae, Simuliidae і Thaumaleidae. Багато видів зовні нагадують комарів, але відрізняються будовою крил і ротового апарату. Личинки хіронімід відомі під назвою мотиль та є поширеним кормом для акваріумних тварин. Свою назву отримали через характерний звук, який виникає через високу частоту помахів крил (до 1000 за секунду).