Депутати Європарламенту пропонують Єврокомісії переглянути підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM щодо України, яка перебуває у стані повномасштабної війни з Росією. Це питання обговорювалось під час засідання комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI), де розглядалися зміни до регламенту CBAM та створення Тимчасового фонду декарбонізації.
Так, доповідач щодо CBAM, євродепутат Мохаммед Шагім заявив, що нинішній механізм форс-мажору фактично не враховує реалії війни в Україні.
“Я не можу уявити, яка ситуація підпадає під форс-мажор, якщо воєнні обставини України не підпадають”, – наголосив він.
За словами Шагіма, Україна “очевидно не має можливостей” для проведення декарбонізації у необхідному темпі, та не може забезпечити незалежну верифікацію даних про викиди в умовах війни. Він запропонував окремо обговорити це питання, щоб знайти для України спеціальне рішення.
Представник Європейської народної партії Петер Лізе також публічно підтримав необхідність окремого підходу.
“Я не хочу відкривати скриньку Пандори, але Україна це справді особливий випадок”, – підкреслив він і звернувся до Єврокомісії із запитанням, чому Брюссель наразі не розглядає можливість винятків для України.
Доповідач щодо Тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен також підтримав позицію колег і заявив, що розчарований відсутністю чіткої відповіді Єврокомісії щодо України.
У свою чергу представниця Єврокомісії Марія Елена Скоппіо фактично уникла відповіді на заяви євродепутатів: вона заявила, що Україна “не є частиною нинішньої доповіді”, тому комісія не коментуватиме можливість спеціального режиму або застосування форс-мажору.
Під час дискусії євродепутати також активно обговорювали ширші наслідки CBAM для європейської промисловості та конкуренції на світових ринках. Зокрема, Паскаль Канфен прямо пов’язав механізм CBAM із ризиками посилення позицій Росії на експортних ринках. За його словами, європейські виробники стикаються з додатковими вуглецевими витратами, тоді як російські конкуренти таких витрат не мають.
“ЄС не повинен робити такий подарунок Росії”, – заявив Канфен.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Україна намагається домовитися з Євросоюзом щодо відтермінування CBAM. Водночас це мито вже почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
Згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. Загальний обсяг втрат за це період може скласти $11,3 млрд.