Мехіко опинилося у небезпечному замкненому колі: через активне відкачування підземних вод ґрунт під містом продовжує просідати, що руйнує інфраструктуру та змушує владу ще інтенсивніше використовувати водоносні горизонти, повідомляє Refractor.
Проблему фіксують уже понад століття – вперше її описав інженер Роберто Гайоль ще у 1925 році. Але тепер ситуацію почали детально відстежувати з космосу за допомогою супутника NISAR, який створило NASA спільно з Indian Space Research Organisation.
Нова радарна система здатна з надзвичайною точністю вимірювати зміни поверхні Землі. Аналіз даних, зібраних із жовтня 2025 по січень 2026 року, показав, що окремі райони Мехіко просідають більш ніж на 2 сантиметри на місяць.
Мехіко побудоване на місці давнього ацтекського міста Теночтітлан, що стояло посеред озера Тескоко. Хоча озеро давно осушили, під мегаполісом і досі залишається величезний водоносний горизонт. Саме з нього місто отримує приблизно 60% води, а через стрімке зростання населення – нині у столиці Мексики мешкає понад 22 мільйони людей – потреба у воді постійно збільшується. Це змушує владу відкачувати ще більше ґрунтових вод, через що м’які породи під містом стискаються і поверхня поступово осідає.
Найбільшу небезпеку становить диференціальне просідання, коли різні частини міста опускаються з різною швидкістю. Деякі райони просідають до 50 сантиметрів на рік, тоді як інші майже залишаються нерухомими.
Через це деформуються дороги, тунелі метро, трубопроводи та мости. Одним із трагічних наслідків стало обвалення естакади метро у 2021 році, яке забрало життя 26 людей.
Супутник NISAR оснащений гігантською 12-метровою радарною антеною та вважається найдорожчим супутником спостереження Землі в історії – його створення коштувало близько 1,5 мільярда доларів. Апарат сканує поверхню планети кожні 12 днів.
Науковці вважають, що технологія допоможе не лише Мехіко. Аналогічні проблеми мають Джакарта та Венеція, хоча масштаби там різняться. Наприклад, у Джакарті вже близько 40% території знаходиться нижче рівня моря.