В Євросоюзі розглядають кандидатури ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель, колишнього прем’єра Італії Маріо Драгі і президента Фінляндії Александра Стубба на роль перемовника від ЄС у переговорному процесі щодо російсько-української війни, повідомляє Politico.
Роздуми про кандидатів
Крім того, видання називає главу дипломатії ЄС Каю Каллас очевидним кандидатом на цю роль. Глава зовнішньополітичного відомства ЄС тривалий час виступала проти прямих переговорів з Росією, але згодом відкрила двері для призначення посланника, заявивши, що міністри закордонних справ обговорять це питання наприкінці місяця.
Минулого тижня вона навіть, схоже, сама висунула свою кандидатуру, сказавши журналістам: “Думаю, я зможу розпізнати пастки, які розставляє Росія”.
Однак троє дипломатів з ЄС попередили, що жорстка антиросійська позиція Каллас викличе у кремлівського правителя Владіміра Путіна різке “ні”.
“На жаль, вона сама виключила себе з числа кандидатів на цю посаду”, – сказав один із дипломатів ЄС.
У контексті кандидатури Меркель видання зазначає, що вона зараз доступна і мала справу безпосередньо як із Володимиром Зеленським, так і з Путіним. Однак багато європейців вважають, що її минулі невдалі спроби посередництва достатні, щоб відмовитись від її кандидатури.
Щодо кандидатури Стубба відзначають його досвід посередництва у своїй країні і той факт, що він раніше висловлював зацікавленість. Але йому знадобиться широка підтримка ЄС, а членство Фінляндії в НАТО може знизити його привабливість у Москві.
А Драгі користується широкою повагою в Європі і не вважається ані надмірно войовничим, ані таким, що симпатизує Кремлю. Однак не було жодних публічних сигналів про те, що орієнтований на економіку Драгі хоче цю роль.
Люди, обізнані з позицією Києва, стверджують, що посланник повинен мати сильну підтримку ЄС, але не бути представником самого блоку, якому Путін глибоко не довіряє.
Це може вказувати на таких фігур, як міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, або навіть міністр закордонних справ Індії Джайшанкар, який підтримує відносини з обома сторонами.
Найбільшою перешкодою для вибору переговірника є не Путін чи Зеленський, а нездатність європейців домовитися між собою, резюмує видання.
Меркель проти
Сама Меркель закликала лідерів ЄС до прямих переговорів з Кремлем з метою припинення війни в Україні, при цьому відмовившись від ролі переговірниці.
Меркель дала зрозуміти, що не вважає себе як колишню посадовицю належною кандидатурою на роль переговірника. Вона зазначила, що правитель Росії Владімір Путін “серйозно сприйме” лише нинішніх лідерів ЄС.
“Я шкодую про те, що, на мій погляд, Європа недостатньо використовує свій дипломатичний потенціал”, – сказала вона під час заходу в Берліні в понеділок.
Колишня канцлерка, яка протягом шістнадцяти років перебування на посаді глави Німеччини мала напружені, але в основному функціональні відносини з російським лідером, наголосила на необхідності збереження відкритих дипломатичних каналів.
“Військове стримування плюс дипломатична діяльність. Ось що, на мою думку, є важливим”, – сказала вона.
Меркель краще Шредера?
Раніше Брюссель відхилив кандидатуру Герхарда Шредера, попередника Меркель на посаді канцлера Німеччини, як потенційного посланця ЄС після того, як його запропонував Путін.
Український посол у Берліні Олексій Макеєв пояснив, чому Україна теж відхиляє пропозицію Путіна призначити колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера посередником від ЄС у мирних переговорах.
Макеєв пояснив, що той, хто роками представляв російські інтереси в Німеччині, не має “ані моральної, ані політичної легітимності, щоб сьогодні виступати посередником”.
“Нам не потрібні посередники. Нам потрібні союзники”, – заявив посол України Олексій Макеєв.
Дипломат, який наразі супроводжує міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса під час його візиту до Києва, додав, що кандидатура Шредера повинна бути відхилена, “щоб він у підсумку випадково не сів за неправильний стіл”.
Росія втрачає імпульс
Посол ЄС у Києві Катаріна Матернова після останньої масованої атаки українських дронів углиб території РФ заявила, що Росії час закінчувати війну, бо Україна дає рішучу відповідь.
Матернова зазначила, що останніми місяцями Україна значно посилила свої атаки на військові цілі глибоко на території Росії, відповідно до своїх технологічних можливостей.
“У ніч з 16 на 17 травня Україна здійснила одну з найбільших атак дронів на Москву, сподіваючись змінити розрахунки Путіна. Російська влада повідомила про сотні дронів над Московською областю, пошкодження стратегічних будівель та хаос в аеропортах”, – написала Матернова.
Вона підкреслила, що Росія не здатна перемогти Україну на полі бою, у неї закінчуються солдати, мотивація та витривалість. Тому РФ посилює свої атаки на цивільне населення.
Зокрема, тільки минулої ночі Росія випустила по Україні 14 балістичних ракет, 8 крилатих ракет та 524 дрони.
“Росія втрачає імпульс. Україна починає рішуче давати відсіч. Москва має нарешті зрозуміти, що настав час закінчити цю війну. Але не на умовах, які диктує Кремль. На умовах, які можуть прийняти обидві сторони. Ти ж це зрозуміла, Росіє?” – написала Матернова.
Виконувачка обов’язків міністра закордонних справ Латвії Байба Браже наголосила, що темпи просування російських військ в Україні настільки мізерні, що називати їх навіть “слимачими” недоречно.
“Казати, що російська армія просувається слимачими темпами – це ображати слимаків. Бо якби равлик почав повзти з Авдіївки у лютому 2022 року на захід, то зараз вже доповз би до Чехії – а Росія до цього часу загрузла на Донбасі”, – зазначила Байба Браже.
“Україна перехопила ініціативу. А ми маємо скористатись цим моментом і посилити нашу підтримку”, – додала вона.