На початку літа 2026 року дипломатичні зусилля щодо завершення російсько-української війни різко активізувалися. На тлі відкритого листа Володимира Зеленського до Володимира Путіна з пропозицією особистої зустрічі, у велику гру вступили західні союзники України. США та провідні країни Європи наразі формують власні підходи до механізмів припинення бойових дій та надання Києву довгострокових гарантій безпеки. Європа діє

Європа намагається перехопити ініціативу та встановити чіткі червоні лінії. 11 червня 2026 року посли трьох ключових європейських держав — Франції (Ніколя де Рів’єр), Великої Британії (Найджел Кейсі) та Німеччини (Александер Ламбсдорф) — прибули до Міністерства закордонних справ РФ на ініційовану ними зустріч із заступником глави російського відомства.

Мета європейської дипломатії на цьому етапі:

· Непохитна підтримка України: Париж, Лондон та Берлін вкотре підтвердили, що не залишать Київ сам на сам з агресором.

· Припинення вогню та гарантії: Головною темою обговорень є необхідність припинення вогню по поточній лінії зіткнення з подальшим наданням Україні жорстких гарантій безпеки.

· Нова архітектура стримування: Серед обговорюваних механізмів розглядається можливе розгортання багатонаціональних миротворчих сил, а також збереження заморозки російських активів до повної виплати компенсацій Україні. Позиція США

Адміністрація Дональда Трампа демонструє дещо двоїстий, але прагматичний підхід до переговорного процесу. З одного боку, коментуючи можливу зустріч лідерів України та РФ, Трамп нещодавно заявив: «Хай самі розбираються», підкресливши, що не проти, якщо сторони дійдуть згоди самостійно без прямого втручання Вашингтона.

З іншого боку, американські емісари активно працюють “у полі”:

· Зустріч у Кишиневі: 8 червня в аеропорту столиці Молдови Володимир Зеленський провів переговори зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером. Український президент назвав цю розмову «дуже позитивною», зазначивши, що сторони намагаються дати новий поштовх дипломатії.

· Бачення Вашингтона: За словами радника Кіта Келлога, позиція США проста — «п’яти років війни достатньо, і ми хочемо, щоб у майбутньому всі жили в мирі». Водночас Келлог позитивно оцінив тимчасове призупинення прямого тристороннього треку (Україна — США — РФ), що дає сторонам час кристалізувати свої вимоги. Державний секретар США Марко Рубіо також підтвердив, що Вашингтон не хоче «нескінченного циклу безрезультатних переговорів» і долучиться лише тоді, коли з’явиться вікно для продуктивного діалогу. Умови Києва

Базовою ініціативою України залишається червнева пропозиція Володимира Зеленського: пряма зустріч із Путіним на нейтральній території (наприклад, у Швейцарії, Туреччині чи країнах Арабського світу), повне припинення вогню на час переговорів та обмін військовополоненими у форматі «всіх на всіх».

Водночас українська влада встановила жорсткі запобіжники щодо можливих союзницьких компромісів:

· Київ категорично відкидає сценарій, за якого великі держави за зачиненими дверима домовляться з Росією і принесуть Україні готовий план зі словами: «Ось наша пропозиція».

· США та Європа мають бути присутніми за столом переговорів виключно як гаранти майбутніх безпекових угод.

Сьогодні Україна підходить до дипломатичного процесу з посиленою позицією. Володіючи однією з найсильніших та найдосвідченіших армій у Європі, а також величезним інноваційним потенціалом у сфері ВПК (зокрема у розробці безпілотних систем), Київ пропонує Заходу не просто просити про захист, а вибудовувати взаємовигідне партнерство у новій архітектурі європейської безпеки.