Мережа російських церков в Європі адаптують свою діяльність під особливості окремих країн і намагаються видавати себе за українські релігійні громади, аби впливати на українських біженців. Про це мовиться у дослідженні “РПЦ у Європі: інфраструктура російського впливу”, підготовленому Інститутом національної стійкості та безпеки, передає Укрінформ у п’ятницю, 17 липня.

Російське православ’я в Європі представлено трьома основними юрисдикціями: Російською православною церквою, Російською православною церквою за кордоном та Українською православною церквою Московського патріархату.

Загалом ця мережа налічує до 630 парафій і, за оцінками дослідників, об’єднує від 1 до 1,2 млн вірян.

Найбільша кількість таких структур діє у Німеччині – близько 130 парафій. У Польщі їх значно менше – до 15.

Москва використовує різні підходи залежно від країни: від розширення церковної присутності та роботи з місцевими елітами до створення структур, які можуть виглядати як українські організації.

Для залучення українських біженців російські церковні мережі використовують дитячі центри, психологічні заходи та гуманітарну допомогу. У деяких випадках, за даними аналітиків, вони проводять богослужіння українською мовою, використовують українські назви та символіку.

Окремо дослідники звертають увагу на інформаційний вплив через Telegram-канали, які можуть видавати себе за українські ресурси. За їхніми оцінками, такі платформи поширюють наративи про нібито “байдужість України до своїх громадян” та залежність від Росії.

“Телеграм-канали адаптовуються швидше за державні медіа РФ. Вони проводять гібридну роботу на читачів”, – розповіла директорка Інституту національної стійкості та безпеки Рена Марутян.

Водночас автори дослідження зазначають, що присутність Православної церкви України за кордоном залишається значно меншою. Зокрема, у Німеччині та Польщі діють лише близько 15 громад ПЦУ, робота яких часто залежить від ініціативи окремих священників.

Аналітики закликали посилювати підтримку українських капеланських місій за кордоном, розширювати мережу ПЦУ, викривати спроби маскування структур РПЦ та розвивати співпрацю з Українською греко-католицькою церквою.

За оцінками дослідників, діяльність російської церковної мережі може фінансуватися з різних джерел, зокрема з російського державного бюджету, через державні корпорації РФ, окремі європейські програми та приватних спонсорів.

Нагадаємо, частка росіян, котрі вважають себе православними, за минулі 15 років скоротилася з 78% до 65%.
РПЦ нарощує присутність в Африці для посилення впливу Кремля – ЦПД