Битва за енергію та воду Американське видання The Washington Post повідомляє, що ескалація між США та Іраном знову наблизилася до небезпечної межі. Після серії взаємних ударів конфлікт уже виходить за рамки локального протистояння. Під удар потрапляє критична інфраструктура, зокрема енергетичні та водні об’єкти, а країни Перської затоки змушені обмежувати авіасполучення через загрозу нових атак.
Особливе занепокоєння викликають повідомлення про пошкодження електростанції та опріснювального комплексу в Кувейті. Там днями, після іранського удару по електростанції Al-Subiya, виникла пожежа, а частину енергоблоків превентивно відключили.
Al-Subiya є однією з найбільших електростанцій Кувейту. Після удару влада закликала населення економити електроенергію. Й це – вже друга уражена електростанція країни за два дні, на тлі атак також призупинили авіарейси, повідомляє агентство Bloomberg.
Для держав Затоки це не просто інфраструктурні об’єкти:саме вони забезпечують більшість населення питною водою. Атаки на такі цілі означають небезпечний перехід від ударів по військових об’єктах до ураження цивільної критичної інфраструктури.
Що означає така ескалація для країн Затоки? Монархії Перської затоки опинилися між двома центрами сили. З одного боку, вони залишаються ключовими союзниками США у сфері безпеки. З іншого – будь-яке розширення війни створює безпосередню загрозу їхній енергетичній, транспортній та водній інфраструктурі.
Закриття або обмеження роботи аеропортів, ризики для танкерного судноплавства, можливі удари по нафтових терміналах і опріснювальних заводах можуть призвести до масштабних економічних втрат навіть без офіційного оголошення війни. Нафта знову стає “чорним золотом” Не менш важливою залишається і ситуація навколо Ормузької протоки. Через цей вузький морський коридор проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-які перебої із судноплавством миттєво закладають у світові ціни так звану “геополітичну премію”.
Й уже зараз міжнародні ринки реагують різким подорожчанням Brent і WTI, а аналітики не виключають подальшого стрибка цін у разі розширення бойових дій.
Для України високі ціни на нафту – це не лише глобальна економічна проблема, адже російський бюджет значною мірою залежить від експорту енергоресурсів. Навіть за наявності санкцій дорожча нафта збільшує валютні надходження Кремля та створює додаткові можливості для фінансування війни.