У Вашингтоні активізувалась робота над посиленням економічного тиску на Росію. Важливим етапом цієї боротьби стало просування нового санкційного законопроєкту, названого на честь покійного сенатора Ліндсі Грема — послідовного та непохитного союзника України.
Після майже 17 місяців суперечок та обговорень законопроєкт про санкції США проти Росії може стати першим за нинішньої каденції Дональда Трампа санкційним законом, спрямованим проти Кремля. До того ж – доволі жорстким. 28 липня він пройшов процедурне голосування у Сенаті, де пропозицію підтримали 86 сенаторів, а проти висловилися лише 12.
Процедуру ухвалення документа запустили після раптової смерті одного з його творців та головного адвоката антиросійських санкцій у Конгресі – сенатора Ліндсі Грема.
Процедурний успіх
У ніч на середу за київським часом Сенат Конгресу США підтримав проєкт щодо посилення санкцій проти Російської Федерації. Рішення було ухвалене на етапі процедурного голосування. Попри позитивний сигнал, варто зауважити, що це ще не остаточне затвердження санкційного законопроєкту — документ має пройти фінальні стадії узгодження.
Просування нових санкцій символічно збіглося з Національною церемонією прощання з покійним сенатором, яка відбулася у Вашингтоні одразу після переговорів президентів України та США.
Під час спеціальної меморіальної служби Володимир Зеленський особисто віддав шану Ліндсі Грему. Український лідер наголосив, що найкращий спосіб ушанувати пам’ять сенатора – це досягти тих цілей, за які він так віддано боровся за життя, зокрема у питанні захисту та підтримки України.
Суть санкцій
Головна мета документа – позбавити Росію ключових доходів (зокрема, нафтодоларів), які вона використовує для фінансування війни проти України. Законопроєкт є комплексним і передбачає жорсткі кроки як проти самої РФ, так і проти її партнерів.
Основні обмеження, які можуть бути запроваджені:
– Мита на російські товари: Документ надає президенту США повноваження запровадити суцільне мито у розмірі 500% на будь-які російські товари, що імпортуються до Сполучених Штатів.
– Удар по покупцях російської нафти та газу: Найбільш радикальним кроком є запровадження додаткового 100-відсоткового тарифу для п’яти найбільших країн-імпортерів російської нафти чи газу (серед яких, зокрема, Індія та Китай), а також для тих держав, що сприяють обходу санкцій. Механізм працюватиме так: якщо країна продовжує купувати російську нафту, вона отримує 100% мита на експорт власної продукції на ринок США. Це має зробити закупівлю російських енергоносіїв математично та економічно невигідною.
– Блокування технологій для ВПК: Законопроєкт передбачає автоматичне накладення вторинних санкцій на всіх постачальників та виробників, які допомагають Росії (а також Ірану) отримувати сучасну мікроелектроніку й устаткування для створення дронів, ракет та інших засобів ураження.
– Протидія «тіньовому флоту»: Окрема частина документа присвячена боротьбі з російським «тіньовим флотом», який використовується для транспортування підсанкційної нафти.
Таким чином, новий пакет санкцій має на меті створити умови, за яких співпраця з Росією стане токсичною та фінансово збитковою для будь-яких третіх країн.
Причини пробуксовки
Судячи з офіційної комунікації сенатора Грема та інших співавторів проєкту, причиною затримки у його розгляді стала позиція Білого дому. У Трампа вимагали, щоб вирішальне слово щодо запровадження нових санкцій проти Росії залишалося за президентом, а не за Конгресом. Саме тому адміністрація тривалий час опиралася ініціативі Грема, наполягаючи на тому, що Трамп завжди може вдатися до санкцій проти Москви, якщо вважатиме за необхідне.
Слід згадати, що тривалий час американський президент вірив у готовність Москви вести конструктивні переговори про завершення війни, а на запитання про можливість запровадження санкцій відповідав, що це може завадити дипломатії.
Реальні зміни у баченні ситуації Трампом сталися на початку літа 2026 року під час червневого саміту G7 у французькому Ев’яні. Після завершення зустрічі господар саміту, президент Франції Емманюель Макрон, заявив, що всі лідери “сімки” погодилися з тим, що Росія не виявляє серйозної готовності до миру.
Після цього Вашингтон неодноразово сигналізував про зміну своєї позиції щодо російсько-української війни. Наприкінці липня Україну відвідала одна з найбільш наближених до американського президента MAGA-активісток, ультраправа блогерка Лора Лумер, яка перед цим публічно визнала, що тривалий час була жертвою російської пропаганди, і повідомила, що відтепер підтримує Київ. Лумер показали наслідки російських ударів по українських містах, вона взяла інтерв’ю у Зеленського, уривок з якого Трамп поширив у своїй мережі Truth Social.
Що далі
Є ймовірність, що законопроект важче буде схвалити у нижній палаті, тому що підтримка ідей Грема там була не такою однорідною. Наразі вже точно відомо, що голосування відбудеться не раніше вересня, оскільки конгресмени вже пішли на серпневі канікули.
Після схвалення Палатою представників законопроєкт Грема потрапить на підпис до Трампа. Поки що ризики провалу тут виглядають мінімальними, адже президент США вже публічно заявляв про свою підтримку законодавчої ініціативи покійного Грема.