Українські удари зупинили понад 30% фактичних і 45% номінальних нафтопереробних потужностей Росії, допомігши спричинити найгіршу паливну кризу в країні з часів розпаду СРСР. Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що паливна криза змусила російську владу запровадити обмеження продажів майже в усіх регіонах країни, а на заправках утворилися довгі черги.
Як зазначив керівник напряму пального та нафтопереробки S&P Global Energy Деніел Еванс, Росія відновила частину потужностей, зокрема Омський НПЗ. Однак значна частина заводів досі не працює, через що забезпечувати пальним внутрішній ринок країни залишається “дуже складно”.
Як пише Financial Times з посиланням на дослідження, після ударів активність російських нафтопереробних заводів знижувалася, а на об’єктах, що зазнали атак у 2025 році, цей ефект зберігався понад 13 місяців.
Дослідники проаналізували нічне світлове випромінювання навколо 29 великих російських НПЗ з червня 2022 року по травень 2026 року, використавши його як показник активності підприємств.
Після першого удару інтенсивність освітлення знижувалася на 30 % у радіусі одного кілометра від НПЗ і на 18 % у радіусі п’яти кілометрів.
Навіть після відновлення роботи заводів активність поверталася до попереднього рівня повільно. На НПЗ, що постраждали у 2025 році, зниження фіксувалося понад 13 місяців.
За даними дослідників, удари по військових об’єктах, транспортних вузлах та паливних сховищах не спричиняли такого тривалого зниження нічного освітлення.