Росія випустила псевдодокументальний фільм Свідки, у якому намагається нав’язати власну версію знищення Маріупольського драматичного театру. Для зйомок пропагандистської стрічки росіяни використали сцену відбудованого театру – місце, де після авіаудару 16 березня 2022 року загинули мирні жителі. Про це в суботу, 22 серпня, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Він наголосив: російська пропаганда намагається показати трагедію як результат нібито “підриву зсередини”, але ця версія не має під собою жодного незалежного розслідування, а Росія почала поширювати її ще до удару по театру.
Омбудсмен нагадав, що 16 березня 2022 року в будівлі Маріупольського драмтеатру переховувалися сотні цивільних – зокрема діти, жінки та люди похилого віку. Перед театром було написано добре помітне з повітря слово ДІТИ.
Як зазначає Лубінець, розслідування Associated Press містило докази загибелі близько 600 людей усередині та біля будівлі, а багато очевидців називали ще більшу кількість жертв.
Незалежне розслідування Amnesty International дійшло висновку, що найімовірнішою причиною руйнування театру став навмисний російський авіаудар, імовірно із застосуванням двох 500-кілограмових авіабомб. Характер пошкоджень, за даними організації, відповідає детонації авіабомб, які пробили дах будівлі.
Лубінець заявив, що звернувся до Управління Верховного комісара ООН з прав людини, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, Міжнародного кримінального суду, Amnesty International, ЮНЕСКО, Європейського парламенту та Парламентської асамблеї Ради Європи.
У зверненнях омбудсмен закликав надати оцінку новій спробі Росії сфальсифікувати обставини знищення Маріупольського драмтеатру та врахувати цю інформаційну кампанію під час подальшого документування російських воєнних злочинів.
Лубінець закликав винести на політичний порядок денний ЄС питання систематичних спроб Росії за допомогою пропаганди та дезінформації заперечувати й викривляти обставини задокументованих воєнних злочинів. Крім того, він пропонує розглянути можливість внесення до санкційних списків ЄС осіб, медіа та інших суб’єктів, причетних до кампаній із фальсифікації та заперечення російських воєнних злочинів.
“Маріупольський драматичний театр – це місце злочину, а не декорація для російської пропаганди”, – наголосив Лубінець.