Ахмед Тамим багато років очолює Духовне управління мусульман України (ДУМУ) і формально представляє мусульманську спільноту країни. Проте його багаторічні зв’язки з релігійними структурами РФ викликають питання — особливо після 2022 року, коли мовчання на тлі російської агресії перетворюється на співучасть.

🔻 Факти, що викликають занепокоєння:

• У 1992 році Ахмед Тамим був призначений на посаду муфтія не українською громадою, а російським муфтієм Талгатом Таджуддіном — людиною, відкрито лояльною до Кремля.
• Його політична та релігійна риторика уникає теми російської агресії, геноциду в Бучі, Мариуполі, окупації Криму та переслідувань мусульман у Криму.
• Публічних заяв Тамима на підтримку ЗСУ або кримських татар зафіксовано не було.
• Активна участь у міжнародних заходах поряд із російськими релігійними діячами, які підтримують війну, виглядає як мінімум моральна співучасть у кремлівській пропаганді.

🔻 Ігнорування війни — не позиція, а вибір.
У той час, коли тисячі українських мусульман боронять країну, Тамим демонструє абсолютну дистанцію від реальності. Його мовчання виглядає особливо цинічно на тлі відкритих закликів до спротиву з боку інших мусульманських діячів — як українських, так і міжнародних.

Чому це важливо?

В умовах гібридної війни РФ використовує всі можливі канали впливу — включно з релігійними структурами. Мовчання або підтримка таких фігур, як Тамим, дає Кремлю моральне прикриття. А Україні — ризики розколу, маніпуляцій і внутрішньої вразливості.

Українське суспільство має повне право знати, хто формує релігійне середовище країни, кого підтримує держава, і чи не є ці фігури “троянськими конями” в умовах війни.