Володимир Путін на нараді за підсумками своєї поїздки до Курської області оголосив, що російська армія «зараз» створює «буферну зону безпеки» вздовж кордону Росії та України. «Активно придушуються вогневі точки противника… робота йде», — сказав Путін, не навівши інших подробиць.
Путін відвідав Курську область 20 травня, про цю поїздку стало відомо лише наступного дня.
Стара пісня
Про перспективи створення «буферної» або «санітарної» зони Путін говорив уже не раз, зокрема до вторгнення ЗСУ в Курську область у серпні 2024 року.
Її створення пояснювалося необхідністю убезпечити російські прикордонні райони від обстрілів — «щоб створити на території України якусь санітарну зону на такій відстані, з якої неможливо було б доставати нашу територію», пояснював Путін у 2023 році.
У Міністерстві закордонних справ України відзначили, що заяви лідера Кремля про “буферні зони” лише підтверджують, що саме Росія є перешкодою для мирних зусиль.
“Ці слова наочно доводять, що саме Путін, саме Росія є перешкодою для мирних зусиль зараз і саме на них потрібно посилювати тиск у всіх формах, щоб примушувати Росію і Путіна до миру і до повного тривалого припинення вогню.
А що стосується “буферних зон”, то на території Росії може бути “буферна зона”, саме тому Україна з минулого року проводить там операцію”, – заявив представник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий.
Підготовка захоплення
20 травня Путін зустрівся з керівництвом муніципалітетів Курської області. Під час цієї зустрічі голова Глушковського району Курщини Павло Золотарев попросив Путіна створити «буферну зону» в Сумській області. Путін запитав, якої глибини має бути ця буферна зона. У відповідь Золотарев заявив: «Суми мають бути наші російські. Ми не можемо жити як на півострові. Нас має бути більше. Хоча б Суми. Я думаю так. І з вами, як з головнокомандувачем, ми переможемо». Виконуючий обов’язки губернатора Курської області Олександр Хінштейн пізніше відреагував на цю розмову у своєму Telegram-каналі, заявивши, що його дід родом із Сумської області, тому «ця земля йому не чужа».
Аналітики ISW нагадують, що Суми розташовані приблизно за 25 кілометрів від міжнародного кордону. Російська«буферна зона», яка передбачала б захоплення Сум, завадила б українським військам наносити удари артилерією і тактичними безпілотниками по території Росії, пояснюють в Інституті вивчення війни. Там також нагадують про повідомлення західних і українських джерел, що на українсько-російських переговорах у Стамбулі 16 травня делегація РФ погрожувала захопити Сумську область, щоб створити «зону безпеки». ISW продовжує оцінювати, що Росія справді має територіальні цілі за межами тих областей України, частини яких уже незаконно окупувала. Путін може мати намір використати подальше просування росіян у Сумській області, щоб вимагати від України передати Росії частину Сумщини під час майбутніх мирних переговорів, вважають фахівці.
Вони припускають, що Кремль організував візит Путіна до Курської області, щоб представити його як нібито«ефективного і залученого до поточної ситуації лідера воєнного часу» — зокрема і у формі цієї реакції на запити про подальше просування РФ у Сумській області і на пропозиції захопити більше територій у межах України.
В ISW припускають, що у найближчій і середньостроковій перспективі російські війська навряд чи зможуть захопити Суми, враховуючи продемонстровану Росією нездатність швидко захоплювати навіть значно менші населені пункти в Україні за останні три роки. За оцінкою українського військового оглядача Костянтина Машовця, більшість наступів Росії на Сумському напрямку зараз здійснюють підрозділи Ленінградського військового округу (18-ї мотострілецької дивізії з 11-го армійського корпусу і 72-ї мотострілецької дивізії 44-го армійського корпусу). До них, ймовірно, також залучені підрозділи 83-ї окремої повітряно-десантної бригади (ВДВ) і до чотирьох-п’яти мотострілецьких і стрілецьких полків російського мобілізаційного резерву. Аналітики ISW вважають, що цих обмежених російських сил на Сумському напрямку недостатньо для захоплення такого великого міста, як Суми (довоєнне населення 256 000 осіб).
З моменту захоплення Лисичанська (Луганська область) в липні 2022 року російські війська не захоплювали жодного українського міста з довоєнним населенням понад 100 000 осіб, нагадують в ISW. При цьому захоплення Лисичанська стало результатом повільних і виснажливих зусиль, які призвели до кульмінації російських наступальних операцій на сході України влітку 2022 року — тобто це не була швидка і ефективна маневрена операція. З того часу російські війська намагалися захопити значно менші населені пункти, незважаючи на використання більшої кількості сил, особливо на сході і півночі України. Українські чиновники також раніше висловлювали сумніви в тому, що російські війська зможуть провести ефективну наступальну операцію з захоплення міста Суми, нагадують в ISW.