Вченим з Гарвардського університету вдалося виростити водорості всередині біорозкладної пластикової камери, що функціонувала в умовах, максимально наближених до марсіанських.
Результати дослідження опублікували в журналі Science Advances, повідомляють Space та Phys.org.
Команду очолив кліматолог і планетолог Робін Вордсворт. У лабораторії науковці створили спеціальну камеру з полілактидної кислоти – біопластику, який виготовляється з відновлюваних ресурсів і повністю розкладається. Всередині цієї камери вони культивували водорості виду Dunaliella tertiolecta.
Камера була надрукована на 3D-принтері та спроєктована так, щоб відтворити атмосферу Марса: низький тиск (менше 1% земного) і підвищений вміст CO₂. Попри екстремальні умови, водорості не тільки вижили, а й ефективно здійснювали фотосинтез.
“Якщо у вас є середовище, зроблене з біопластику, і в ньому ростуть водорості, то ці водорості можуть виробляти ще більше біопластику. Таким чином починає формуватись система із замкненим циклом, яка здатна підтримувати себе саму й навіть зростати з часом”, – пояснив Вордсворт.
Ключову роль зіграв біопластик: він захищав водорості від шкідливого УФ-випромінювання, але водночас пропускав світло, необхідне для фотосинтезу. Крім того, інженери створили в камері градієнт тиску, що дозволив зберегти рідку воду – хоча за звичайних марсіанських умов це неможливо.
У перспективі біопластик може стати основою для побудови екологічних, “живих” конструкцій на інших планетах. Його легко виготовляти на місці, а отже, не потрібно транспортувати з Землі.
Проте вчені наголошують: попереду ще чимало досліджень. Для створення стабільної позаземної екосистеми знадобляться роки, але ці перші успіхи вже прокладають шлях до автономного життя за межами планети.