Санкції США проти сербської нафтогазової компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, перекрили постачання трубопровідної нафти на єдиний нафтопереробний завод Сербії. Хорватський оператор JANAF, котрий управляє єдиним нафтопроводом до Сербії, повідомив у четвер, що припиняє співпрацю з NIS, власником НПЗ у місті Панчево неподалік Белграда та мережею з 350 автозаправок по всій країні.

“JANAF отримав інформацію, що компанія NIS не отримала ліцензію Міністерства фінансів США, необхідну для продовження виконання договору про транзит сирої нафти, у зв’язку з чим від 8 жовтня 2025 року припинено подальшу діяльність за цим договором”, – мовиться у пресрелізі JANAF.

Потужність НПЗ NIS становить 4,8 млн тонн нафти на рік. Завод забезпечує приблизно 80% потреб Сербії у бензині та дизельному пальному і понад 90% – в авіакеросині та мазуті.

Без постачання нафти по трубопроводу завод зможе працювати до 1 листопада, заявив президент Сербії Александр Вучич. Американські санкції, які неодноразово відтерміновували, але все ж набрали чинності, є “поганою новиною, яку відчують всі громадяни”, і матимуть “надзвичайно тяжкі наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному плані”, наголосив Вучич.

За його словами, Сербія продовжить переговори зі США.

Він додав, що у країні створено резерв мазуту на 4 місяці, тоді як запаси бензину та дизельного пального становлять 66 тисяч тонн і 342 тисячі тонн відповідно, їх має вистачити до Нового року.

Міністерство фінансів США вперше запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх іноземних структур 10 січня, надавши компанії 45 днів на вихід з акціонерного складу NIS. Введення санкцій неодноразово відтерміновували, втім, вони набрали чинності у жовтні.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії.