На фоні тотального блекауту на Кубі президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пообіцяв взяти країну під “свій контроль”. Причина, чому національна енергомережа Куби була зруйнована – це фінансові труднощі та триваюча нафтова блокада, введена Вашингтоном.
Схоже план глави Білого дому скоро увінчається успіхом, вважають західні ЗМІ. Офіційна заява Трампа “Я думаю, що матиму честь взяти Кубу. Це було б добре. Це велика честь”, – сказав він журналістам у Білому домі в понеділок.
Також Трамп додав, що, на його думку, має достатньо можливостей впливу на ситуацію навколо острова.
“Я можу звільнити її або взяти її, думаю, що можу зробити з нею все, що захочу”, – сказав президент США.
Його слова пролунали на тлі поглиблення політичної та економічної кризи на Кубі, а також напружених відносин між Вашингтоном і Гаваною.
Наразі офіційної реакції кубинської влади на заяву Трампа не надходило. Тотальний блекаут Заява Трампа прозвучала на тлі повного знеструмлення на карибському острові. Нагадаємо, 16 березня Національний електричний союз Куби (UNE) оголосив про “повне відключення національної мережі”. В результаті 10-мільйонна країна повністю залишилась без світла.
Міністерство енергетики та гірничої промисловості країни також підтвердило “повне відключення” електричної системи країни та заявило, що проводить розслідування. У відомстві запевняють у відсутності жодних збоїв у блоках, які працювали на момент обвалу мережі.
Пізніше державні ЗМІ повідомили, що бригади відновили електропостачання для кількох лікарень і 42 тисяч абонентів (це орієнтовно 5% жителів Гавани). Водночас, ремонтні бригади попередили, що навіть відновлені лінії можуть знову вийти з ладу. Проблеми з електропостачанням і нетипові заворушення Загалом, це третє велике відключення електроенергії на Кубі за останні чотири місяці.
За останні роки кубинська енергосистема зазнала значного зносу, що призвело до щоденних перебоїв. Водночас уряд також звинувачує у своїх проблемах енергетичну блокаду США після того, як Трамп у січні ввів тарифи для будь-якої країни, яка продає або постачає нафту Кубі. Таким чином, з 9 січня нафта не імпортувалася на Кубу через тиск США.
Інформаційне агентство Reuters, посилаючись на дані відстеження суден SEG, повідомило, що країна цього року отримала лише два невеликі судна з імпортом нафти.
Дії США ще більше посилили багаторічні економічні проблеми Куби, спричинивши гуманітарну кризу на тлі повсюдної нестачі палива, продуктів харчування та ліків. Getty Images/Вид на вулицю Гавани під час відключення електроенергії 16 березня Ці умови спровокували рідкісні для острова заворушення: протестувальники навіть підпалили офіс Комуністичної партії минулими вихідними. Чого добиваються Штати Адміністрація Трампа прагне відставки президента Куби Мігеля Діаса-Канеля, на тлі переговорів про майбутнє острова.
Як зазначає The New York Times, посилаючись на джерела, американська сторона дала зрозуміти кубинським перемовникам, що відставка Діаса-Канеля могла б стати кроком до продуктивних домовленостей. При цьому сигнал не подавався як ультиматум.
У Вашингтоні вважають, що зміна керівництва може відкрити шлях до економічних реформ, які нинішній президент, як прихильник жорсткого курсу, навряд чи підтримає. Також США наполягають на звільненні політичних в’язнів і відстороненні частини чиновників, пов’язаних зі спадщиною Фіделя Кастро.
Водночас кубинська сторона визнає проблеми нинішнього президентства, але наголошує, що зміни не мають виглядати як рішення, нав’язане США.
Діас-Канель обіймає посаду президента з 2018 року. Попри це, значний вплив у країні зберігають структури, пов’язані з родиною Кастро, зокрема військово-економічний конгломерат GAESA. Getty Images/Президент Куби Мігель Діас Канель За даними джерел, США прагнуть досягти змін на Кубі без військового втручання. Серед інших пропозицій – реформи в економіці, включно з приватизацією нафтового сектору, проти чого виступає Гавана.