Росіяни та російський бізнес накопичили рекордну заборгованість із податків. Станом на квітень 2026 року загальна сума боргу досягла майже 4 трлн руб., збільшившись за рік приблизно на третину. Це випливає із даних Росстату, передають росЗМІ.
З сукупної заборгованості безпосередньо на недоїмку з податків, зборів та страхових внесків припадає 1,7 трлн руб. Решту складають нараховані пені, штрафи та відсотки за прострочення платежів.
Найбільший обсяг заборгованості сформувався з податку на додану вартість (ПДВ) – 648 млрд руб. Друге місце займає податок на прибуток організацій (294 млрд), третє – страхові внески (292 млрд). Значна частина боргу посідає найбільші регіони країни. Лідером за цим показником стала Москва, де обсяг заборгованості сягнув 1,5 трлн руб. Далі йдуть Підмосков’я – 286 млрд і Санкт-Петербург – 205 млрд. Також високий показник у Краснодарського краю (91 млрд) та Самарської області (80 млрд).
Зростання боргів пов’язане зі збільшенням податкового навантаження, каже старший науковий співробітник лабораторії структурних досліджень ІПЕД Президентської академії Володимир Єрьомкін.
За його словами, цього року влада підвищила ПДВ до 22%, а поріг доходу для звільнення від його сплати для малого бізнесу на “спрощенці” було знижено. В результаті кількість платників податку збільшилась. Водночас ФНП посилила контроль за тіньовою зайнятістю громадян на тлі курсу на обілення економіки. Ще одним фактором стало уповільнення економіки та ослаблення попиту, які скоротили можливості бізнесу своєчасно виконувати зобов’язання перед бюджетом.
При цьому сама сума 4 трлн руб. значна і близька до річного дефіциту федерального бюджету минулого року, каже директор зі стратегії ІК Фінам Ярослав Кабаков.
За словами експерта Ради з фінринку та інвестицій ТПП Олексія Крилова, зростання податкової заборгованості підвищує ризик банкрутств компаній, оскільки в міру накопичення зобов’язань зростають пені та штрафи, які бізнес у якийсь момент не зможе обслуговувати.
Найбільший ризик банкрутств спостерігається у будівництві, торгівлі, громадському харчуванні, сфері послуг, транспорті та логістиці, зазначив виконавчий директор Опори Росії Андрій Шубін. Ці галузі, за його словами, сильніше за інших страждають від зростання витрат, зниження попиту та дорогих кредитів. Однак масової хвилі дефолтів поки що очікувати не варто, оскільки багато компаній намагаються домовитися з податковими органами про розстрочку або реструктуризацію платежів, наголосив Шубін.