Після тривалих дискусій та пошуку складних компромісів ЄС усе ж ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії. Країнам-членам вдалося подолати суттєві розбіжності та погодити спільний документ, який поєднує нові обмеження з вимушеними поступками задля збереження єдності Брюсселя. Та чи зможе цей компромісний пакет реально змінити ситуацію на фронті та суттєво вплинути на перебіг війни? Що увійшло до пакету? За даними європейських посадовців, російська економіка виснажується, адже з початку повномасштабного вторгнення фонд добробуту країни втратив понад дві третини своїх ліквідних коштів. Новий санкційний удар має ще більше посилити цей тиск одразу в чотирьох ключових напрямах: енергетиці, фінансах, торгівлі та оборонному секторі.
В енергетиці Брюссель вирішив зафіксувати цінову стелю на російську нафту до липня 2027 р., обмеживши сировинні прибутки агресора. Також розширено заборону на транзакції, куди додали нові порти, аеропорти та грузинський нафтопереробний завод. Санкційний список тіньового флоту поповнився ще 41 танкером і тепер налічує 673 судна. До того ж ЄС уперше застосував обмеження проти допоміжних суден, які забезпечують роботу танкерів у сірій зоні.
У торговельній сфері запроваджено додаткові обмеження на експорт матеріалів для виробництва безпілотників та аерокосмічної галузі, а також заборонено імпорт окремих видів металевої руди.
Крім того, під обмеження потрапили понад 50 підприємств ВПК, зокрема ключові виробники далекобійних дронів. “Під обмеження потрапили понад 40 суден тіньового флоту та підприємства ВПК, включаючи виробників безпілотників далекої дії. Це відбувається на додаток до санкцій за знущання з українських полонених та репресії Кремля в інтернеті”,- зазначила верховна представниця ЄС з іноземних справ Кая Каллас. У фінансовій сфері під заборону транзакцій і обмеження щодо фінансових повідомлень потрапили понад 100 російських банків, що суттєво блокує можливість Москви проводити міжнародні розрахунки. Паралельно під удар потрапили криптовалютні майданчики в третіх країнах, які допомагали обходити попередні заборони. “У той час як Україна нарощує військовий потенціал, наші санкції продовжують послаблювати економічні основи військових зусиль Росії. Ми додаємо ще 32 російських банки до нашого списку заборонених транзакцій, криптокомпанії та платформи для торгівлі нафтою”, – наголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Окремим блоком створюється підґрунтя для майбутньої загальноєвропейської заборони на в’їзд для російських військових, хоча це рішення ще потребуватиме додаткового затвердження Радою ЄС.
Загалом до санкційного списку додано 218 нових фізичних та юридичних осіб – це наймасштабніше розширення за один раз від початку війни. Ціна санкцій: на які поступки пішов ЄС Попри сильні сторони пакету, він міг би бути жорсткішим. “За всіма красивими заявами європейських політиків, на мою думку, не завжди стоїть послідовна позиція. 21-й пакет санкцій міг би бути значно жорсткішим щодо тиску на Росію. Через відсутність достатньої єдності всередині ЄС ми щоразу отримуємо своєрідну “урізану демоверсію” того, як насправді повинні виглядати санкції проти РФ”, – зазначив політичний експерт Артем Бронжуков в коментарі FreeДом. Найбільш відчутні поступки торкнулися енергетичного сектору, а головним компромісним рішенням стало пом’якшення обмежень щодо російського скрапленого природного газу (СПГ). Зокрема, Греція та інші країни з потужним судноплавним сектором наполягли на виключенні жорстких норм і запровадженні річного перехідного періоду. Це дозволить європейським компаніям продовжувати реекспорт російського СПГ до третіх країн за контрактами, укладеними до початку повномасштабного вторгнення. Крім того, ЄС утримався від негайної повної заборони на продаж танкерів для СПГ, замінивши її обов’язковим повідомленням про такі угоди з можливістю повернення до жорсткого бану після оцінки ситуації.
Щодо нафти теж є пом’якшення. “Що стосується російської нафти, то і тут ми регулярно бачимо спроби створити додаткові можливості для продовження її експорту”, – сказав Артем Бронжуков. Замість суттєвого зниження цінової стелі країни ЄС домовилися про її заморожування на рівні 44,10 дол. за барель на 12 місяців. Це завадило автоматичному зростанню цінового обмеження до вищих позначок, проте не задовольнило пропозиції щодо радикальнішого урізання нафтових доходів Кремля. Також до затвердженого тексту не потрапили негайні санкційні обмеження для деяких суміжних підприємств, зокрема застосування заборони на транзакції щодо грузинського нафтопереробного заводу “Кулеві” було відтерміновано на шість місяців.
На прохання міжнародних партнерів та з огляду на енергетичну безпеку окремих країн у підсумковому документі зберегли й подовжили спеціальні винятки. Зокрема, дію винятків щодо нафтогазового проєкту “Сахалін-2” для Японії та окремих постачань СПГ для Південної Кореї продовжили до березня 2028 р. Чи стане новий пакет останнім? Через важкість укладення масштабних пакетів європейські урядовці міркують над зміною стратегії щодо розробки санкцій проти Росії, адже Греція зупинила затвердження чергового великого блоку обмежень з боку ЄС. За інформацією Financial Times, у Брюсселі намагаються знайти механізми для оперативнішого ухвалення точкових фінансових заходів, аби позбавити окремі країни змоги блокувати спільні рішення.
Представники ЄС зазначають, що опрацьовують варіанти протидії подібній тактиці. Останнім часом країні-учасниці все частіше вдаються до вето, намагаючись покривати власних підприємців, які не припинили співпрацю з російським ринком.
Серед пропозицій, які знаходять все більшу підтримку в Єврокомісії та серед найактивніших прибічників України, є перехід від масивних пакетів до ухвалення санкцій невеликими тематичними блоками або поштучно. На думку фахівців, такий крок мінімізує загрозу гальмування ініціатив через позицію окремих держав. “Це може бути останнім “пакетом” санкцій. Зараз цілком очевидно, що такий підхід більше не працює”,– сказав один зі співрозмовників Financial Times. Як вплине на хід війни? Прийнятий 21-й пакет санкцій, як і його попередники, не спроможний зупинити бойові дії миттєво, перш за все через цілий ряд вимушених компромісів та збережених лазівок. Проте його реальний вплив на перебіг війни матиме системний та накопичувальний характер, виснажуючи ресурси Кремля з кількох боків одночасно.
Найбільше по військовій спроможності агресора вдарить обмеження торгівлі та промислового постачання. Прямі заборони проти виробників далекобійних безпілотників, разом із баном на експорт ключових компонентів та спеціальних металів, суттєво ускладнять виготовлення нової зброї та відновлення втраченої на фронті техніки.
Не менш відчутним стане і фінансове зашморг. Відключення понад сотні банківських установ, закриття сірих схем через закордонні криптовалютні платформи та нові обмеження щодо міжнародних розрахунків значно збільшать витрати Росії на будь-які імпортні закупівлі для потреб армії.
Паралельно з цим заморожування цінової стелі на нафту та поповнення санкційних списків суднами тіньового флоту позбавляють Москву можливості отримувати надприбутки для покриття дефіциту військового бюджету.
Вікторія Хаджирадєва