Китай залишився головним покупцем нафти у двох постачальників, що перебувають під жорсткими санкціями, – Росії та Ірану. Щоб схилити переробників обирати саме їхню сировину, постачальникам доводиться знижувати ціни. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на трейдерів, обізнаних із угодами.
Знижки з боку Росії виявилися більшими, через що вона наразі витісняє Іран.
Сорт Urals, який раніше купувала передусім Індія, тепер у китайських портах продається зі знижкою $12 за барель від ціни еталонної марки Brent. У січні знижка становила $10. Іран збільшив свою знижку до $11 за барель із $8-9 у грудні.
У результаті середньодобові обсяги доставки російської нафти до китайських портів зросли до 2,09 млн барелів за перші 18 днів лютого. Це приблизно на 20% більше, ніж у січні, і на 50% більше, ніж у грудні. Іранські постачання, за даними Kpler, з початку року становили 1,2 млн барелів: більш-менш на цьому рівні вони тримаються третій місяць, але виявилися на 12% нижчими, ніж за аналогічний період 2025 року.
Великі державні нафтопереробні компанії Китаю традиційно уникали іранської нафти, а нині переважно відмовилися й від торгівлі з Росією. Аналітик Energy Aspects Цзянань Сунь відзначає накопичення санкційних барелів як у наземних, так і в морських сховищах Китаю: “Приватні китайські НПЗ не можуть приймати більше, бо їхні потужності, очевидно, вичерпані”.
У результаті зростають обсяги нафти, яку Іран і Росія змушені тримати в морі, використовуючи танкери як плавучі сховища. Обсяг російської нафти в них із грудня утримується на рівні близько 140 млн барелів. Це приблизно на 60 млн (65%) більше, ніж наприкінці серпня, коли США подвоїли імпортні мита для Індії, вимагаючи відмовитися від російської нафти.
Тим часом, Індія продовжує скорочувати закупівлі у Росії, а з січня імпорт може впасти на 40% до 600 тис. барелів на добу, передбачають аналітики.