Після тривалої паузи, викликаної загостренням геополітичної ситуації у світі, дипломатичний трек щодо врегулювання війни Росії проти України наче знову активізується. Формат тристоронніх перемовин за участю Києва, Вашингтона та Москви залишається одним із найскладніших механізмів сучасної дипломатії. Останні заяви з української столиці та Кремля свідчать про те, що період політичної тиші добігає кінця, і сторони готуються до нового раунду обговорень.

Українська делегація прямує до США

Ключовим сигналом про розморожування дипломатичного процесу стало звернення Президента України Володимира Зеленського 19 березня. Він офіційно заявив, що переговорна пауза завершується, і українська команда вже вирушила до Сполучених Штатів для проведення зустрічі, яка запланована на найближчу суботу.

За словами глави держави, Київ отримав чіткі сигнали від американської сторони щодо готовності продовжити роботу в наявних форматах. До складу української делегації входять міністр оборони Рустем Умєров, очільник ГУР Кирило Буданов, голова фракції Слуга народу Давид Арахамія та постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Головним пріоритетом цієї групи, як підкреслив Зеленський, є напрацювання умов для досягнення справедливого та достойного миру.

Позиція Кремля Російська сторона також підтверджує готовність до повернення за стіл переговорів. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков того ж дня, 19 березня, заявив, що пауза у тристоронньому форматі (Україна-США-РФ) має тимчасовий характер.

Москва наголошує, що головною перепоною для негайного відновлення зустрічей є логістика та узгодження графіків усіх трьох сторін, причому особливий акцент робиться на розкладі “американських посередників”. У Кремлі заявляють, що очікують, коли Вашингтон зможе приділити більше уваги “українським справам”.

Близькосхідний фактор

Однією з головних причин тимчасового заморожування перемовин стала різка зміна фокуса американської зовнішньої політики. Процес став на паузу через загострення ситуації на Близькому Сході.

Сьогодні американська адміністрація під керівництвом Дональда Трампа значною мірою зосереджена на ситуації довкола Ірану та подіях в Ормузькій протоці. Західні ЗМІ відзначають, що через це Трамп тимчасово втратив гострий інтерес до процесу мирного врегулювання в Україні. Проте, Київ розуміє важливість збереження прямого контакту з Білим домом. Володимир Зеленський продовжує наполягати на необхідності особистої зустрічі з президентом США, адже багато питань “не стоять на місці” і потребують політичної волі найвищого рівня.

Пошук альтернативних гарантій безпеки

Усвідомлюючи складність тристоронніх перемовин та глобальну турбулентність, Україна паралельно працює над диверсифікацією своїх безпекових гарантій. Яскравим прикладом цього є дипломатична активність міністра оборони Рустема Умєрова в регіоні Перської затоки.

Під час останнього тижня Умєров відвідав ключові столиці Близького Сходу. За інформацією Офісу Президента, Україна напрацьовує з цими країнами нові безпекові домовленості. Мова йде про взаємовигідне співробітництво: країни Затоки можуть підтримати Україну системами протиповітряної оборони (ППО), тоді як українські експерти вже діляться передовим досвідом боротьби з ударними дронами типу Шахед. Така активність може дозволити Києву посилити свої переговорні позиції у діалозі зі США та РФ.

До того як процес був поставлений на вимушену паузу, комунікація між Києвом, Вашингтоном та Москвою відбувалася у доволі інтенсивному режимі. Проте, незважаючи на регулярність контактів, перемовини просувалися вкрай важко. Ключові політичні розбіжності — зокрема вимоги Росії щодо територіальних поступок та безкомпромісна позиція України щодо відновлення суверенітету і отримання дієвих гарантій безпеки — залишалися фундаментальними перепонами. Саме на тлі цієї позиційної глухого кута та нових глобальних криз процес і був призупинений.