У віддаленій пустелі в північно-західному регіоні Сіньцзян Китай будує величезний військовий комплекс, який може бути призначений для убезпечення його ядерного арсеналу на випадок удару противника та збереження можливості завдати ядерного удару у відповідь. Про це повідомляє Reuters із посиланням на американських експертів з питань безпеки, які проаналізували супутникові знімки.
Зазначається, що китайські ракети з ядерними боєголовками вже можуть досягти будь-якої цілі на території США. Тепер же супутникові знімки засвідчують, що Пекін будує розгалужену мережу пускових майданчиків, бункерів та вузлів зв’язку поблизу ізольованих у пустелі ядерних шахт, у яких базуються ядерні ракети найбільшої дальності.
Китай побудував понад 80 пускових майданчиків та три восьмикутні установки на північному заході Сіцзяну, поблизу поля ядерних шахт у районі міста Хамі, що можуть використовуватись мобільними ракетними пусковими установками та батареями ППО.
Як пише видання, поряд розташовані об’єкти, які можуть бути призначені для радіоелектронної боротьби, супутникового зв’язку та розміщення командних центрів.
Масштаби будівництва, про які раніше не було відомо, вказують на значне розширення інфраструктури, призначеної для захисту та застосування наземних ядерних сил Китаю. У сукупності ця мережа засвідчує значне нарощування зусиль Пекіна із забезпечення потенціалу для удару у відповідь, що підкреслює посилення ядерної конкуренції зі Сполученими Штатами на тлі зростання напруженості навколо таких чутливих питань, як Тайвань, йдеться у публікації.
Нова пустельна інфраструктура зосереджена на двох восьмикутних спорудах, побудованих протягом останніх шести років у східному Сіньцзяні. Обидві розташовані на південний захід від ядерних шахтних полів у Хамі – одна на відстані приблизно 140 км, інша – за 230 км.
У таких спорудах є житло для персоналу та стоянки для великих військових машин. Вони оточені бетонними бункерами та аеродромами і залізничними станціями, що з’єднують восьмикутники з шахтами у Хамі.
У квітні і травні навколо північного восьмикутника відбувалися навчання із залученням великих військових машин. На останніх знімках видно великі намети та замасковані пускові майданчики, на яких розгорнуті батареї систем ППО.
Про існування восьмикутних споруд знали й раніше, однак уперше стало відомо про масштаби мережі пускових майданчиків, військову активність навколо одного з об’єктів та оцінки аналітиків про розміщення на цих майданчиках мобільних ракетних пускових установок і комплексів радіоелектронної боротьби.
Здатність захистити свої пустельні шахти є ключовою для заявленої Пекіном мети створення мінімального, але надійного ядерного стримування – політики, що ґрунтується на здатності завдати удару у відповідь, якщо по Китаю буде завдано ядерного удару.
Хоча китайська армія має підводні човни й авіацію, здатні застосовувати ядерну зброю, саме ракети шахтного базування в Сіньцзяні та провінції Ганьсу на півночі центральної частини країни є основою її ядерних сил.
Основою ядерної доктрини Китаю є політика «незастосування першими», яка означає, що його війська не використовуватимуть ядерну зброю для атаки на будь-яку країну. Проте деякі високопоставлені західні дипломати й аналітики вважають, що Китай може вдатись до ядерного шантажу, аби обмежити участь зовнішніх сил у ймовірному конфлікті навколо Тайваню.