Банки Киргизстану країни почали жорстко обмежувати розрахунки з російськими компаніямипісля запроваджених Штатами санкцій. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 21 липня.
Обмеження розрахунків із Росією почалося ще наприкінці минулого року, а в останні місяці ситуація різко загострилася: зросли строки обробки платежів, підвищилися комісії, а в деяких випадках перекази взагалі зупинилися.
За даними за минулий рік, на Росію припадало 93% усіх транскордонних переказів у Киргизстан ($2,8 млрд) і 83% виведення коштів із країни ($370 млн).
Великі банки Киргизстану ще у 2024 році призупинили перекази на адресу російських банків. Мова про Бакай Банк, Демір Банк, Дос-Кредобанк, Керемет Банк, Банк Азії, Оптіма Банк, Елдік Банк (РСК Банк), Киргизкоммерцбанк, MBANK і Киргизький інвестиційно-кредитний банк.
Національний банк Киргизстану пояснив, що комерційні банки зобов’язані дотримуватись законів щодо боротьби з фінансуванням тероризму та відмиванням коштів. Це передбачає перевірку клієнтів у межах політики “Знай свого клієнта” (KYC) і надання документів, що підтверджують законність операцій та джерело коштів.
Причиною обмежень стало посилення нагляду з боку Нацбанку Киргизстану на тлі ризику вторинних санкцій з боку США. Навесні 2025 року в Киргизстані був призначений єдиний банк для рублевих операцій – “Капітал банк Центральної Азії”, який наразі обробляє основну частину транскордонних переказів, за винятком окремих спеціальних режимів.
За даними Frank Research, нововведення призвели до різкого збільшення строків проведення розрахунків – з одного дня до трьох. Крім того, комісії зросли вдвічі і тепер становлять 1,5–3%. Деякі російські компанії вже відмовилися від схем за участю киргизьких банків через необхідність надання повного пакета документів, що підтверджують постачання товару на територію Киргизстану. Без таких підтверджень перекази блокуються.
Ситуація для росіян ускладнилася після включення киргизького Керемет Банку до санкційного списку США в січні 2025 року. Міністерство фінансів США звинуватило банк у сприянні обходу обмежень, запроваджених проти Росії. За даними відомства, Керемет Банк взаємодіяв із російським банком ПСБ, який перебуває під санкціями з 2022 року за фінансування оборонної промисловості РФ.
Додаткову увагу до банку привернула угода, в межах якої у 2024 році компанія, пов’язана з молдавсько-російським бізнесменом Іланом Шором, придбала у Мінфіну Киргизстану контрольний пакет акцій Керемет Банку. Шор перебуває під санкціями США та ЄС, а також у міжнародному розшуку.
Киргизстан став одним із головних хабів для паралельного імпорту з Європи до Росії: за перші півтора року війни країна збільшила імпорт із ЄС на 64,4%. Часто товари з Німеччини, Нідерландів, Італії та інших європейських країн навіть не потрапляли на територію Киргизстану, натомість одразу прямували до Росії.
Раніше Киргизстан припинив обслуговування російських карток Мир.
У Киргизстані виявили криптобіржу РФ для обходу санкцій – FT