Китай проводить масштабне картографування морського дна у Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах, збираючи дані, які можуть бути використані для підводних операцій у разі конфлікту зі США та їхніми союзниками. Про це пише Reuters у вівторок, 24 березня.

У дослідженнях задіяні десятки наукових суден і сотні сенсорів. Частина робіт має цивільне призначення – зокрема для пошуку корисних копалин і рибних ресурсів, однак отримані дані також мають військове значення.

Зокрема, дослідницьке судно Dong Fang Hong 3 у 2024–2025 роках працювало в районах поблизу Тайваню, американської бази на Гуамі та в Індійському океані. Судно здійснювало картографування морського дна та перевіряло підводні сенсори.

Військово-морські експерти зазначають, що такі дані дають Китаю змогу краще орієнтуватися в підводному середовищі, ефективніше використовувати власні підводні човни та виявляти субмарини противника.

За інформацією агентства, щонайменше вісім китайських суден безпосередньо займаються картографуванням дна, ще десять оснащені відповідним обладнанням. Їхня активність охоплює, зокрема, райони поблизу Філіппін, Гуаму, Гаваїв та інших стратегічно важливих точок.

Експерти також звертають увагу на поєднання цивільних досліджень із військовими цілями в межах політики “цивільно-військової інтеграції”, яку просуває Пекін.

Крім того, Китай розгортає мережі підводних сенсорів, які фіксують температуру води, солоність і течії. Такі дані можуть використовуватися для оптимізації роботи сонарів і спостереження за підводною активністю.

У Пентагоні раніше заявляли, що розширення таких досліджень створює стратегічні ризики, оскільки допомагає КНР покращувати навігацію підводних човнів і розміщення підводних систем.

За оцінками експертів, масштаби цієї діяльності свідчать про прагнення Китаю розширити можливості свого флоту, зокрема у галузі підводних операцій у віддалених районах світового океану.