У Люксембурзі 19 травня відбулася церемонія ексгумації праху полковника Армії УНР та голови ОУН у 1938-1964 роках Андрія Мельника і його дружини Софії Федак-Мельник. Про це повідомив перший заступник голови Державний комітет телебачення і радіомовлення України Богдан Червак.

“19 травня ц. р. у Люксембурзі відбулася церемонія ексгумації праху голови ОУН полковника Андрія Мельника і його дружини Софії. Все відбулося відповідно до церемонії його поховання у 1964 році: троянди, прапор ОУН, молебень, тужливий спів, сльози. Але цього разу була одна суттєва відмінність: Полковнику найвищу шану віддавала незалежна Україна”, – зазначив Червак. Богдан Червак На церемонію ексгумації прибули уповноважені представники української влади: Офісу президента України, Міністерства закордонних справ, Українського інституту національної пам’яті.
Тим часом, коментуючи ексгумацію праху полковника УНР, ппрезидент Володимир Зеленський відзначив, що Україна повертає свїх героїв різних часів, які захищали ідею незалежності, боролися заради нашої держави й були поховані у Європі, в Америці, в різних країнах.
“Зараз такий процес розпочався щодо полковника Андрія Мельника та його дружини Софії. Знакові українці ХХ століття, яких поважають. Готуються рішення щодо полковника Євгена Коновальця та інших сильних історичних постатей”, – додав глава держави.
В Українській греко-католицькій церкві оголосили, що заупокійні богослужіння у зв’язку з прибуттям до України останків подружжя Мельників відбудуться 22-24 травня. Безпосередньо перепоховання у Пантеоні видатних українців на НВМК відбудеться 24 травня.
Повернення його останків в Україну стало можливим після відповідного рішення Кабінету Міністрів: 15 травня уряд видав розпорядження № 460, яким затвердив план заходів з організації перепоховання і доручив центральним органам виконавчої влади забезпечити його виконання. Андрій Мельник – військовий і політичний діяч XX століття. Був полковником Армії УНР, близьким побратимом і родичем Євгена Коновальця. В 1938 році Мельник очолив Провід українських націоналістів і керував поміркованішою частиною ОУН – ОУН(м) – на противагу соратникам Степана Бандери, який очолив ОУН (б). У 1924 році його заарештувала польська влада на чотири роки. З лютого 1944 року він був ув’язнений у концтаборі Заксенгаузен.
Після війни присвятив себе консолідації емігрантських сил і в 1957 році висунув ідею Світового конгресу українців, реалізовану вже після його смерті.
Помер він у 1964 році в Люксембурзі, де його й поховали.
В Угорщині відкрили пам’ятник Лесі Українці