Євросоюз планує скоротити квоти на імпорт сталі майже вдвічі. Через це Україна може втратити понад 1 млрд євро експорту, повідомила напередодні газета Financial Times.
Так, з 1 липня Євросоюз скоротить квоти на імпорт сталі на 47%, а на обсяги понад встановлений ліміт діятиме мито у 50%. Рішення пояснюють глобальним надлишком виробничих потужностей та різким зростанням імпорту сталі, що вже призвело до втрати десятків тисяч робочих місць у європейській металургії.
Втім, українські виробники попереджають, що нові обмеження можуть фактично закрити для них європейський ринок.
“Вони повністю знищать будь-яку можливість для українських компаній постачати продукцію на європейський ринок”, – заявив керівник офісу CEO Метінвесту Олександр Водовіз.
За його словами, компанія, яка забезпечує понад половину українського експорту сталі до ЄС, не бачить реальних альтернатив європейському ринку.
Водовіз також зазначив, що українські металурги фактично не мають можливості швидко переорієнтуватися на інші ринки.
“Ми дивимося на різні ринки, але там присутні росіяни та Туреччина. У них електроенергія у 10 разів дешевша, їх не обстрілюють і не бомблять щодня. Ми не бачимо можливості конкурувати з ними на їхніх ключових ринках. Нашим основним ринком завжди була Європа”, – пояснив він. За правилами Світової організації торгівлі (СОТ), нові обмеження поширюватимуться на всіх торговельних партнерів ЄС, включно з Україною, попри дію угоди про вільну торгівлю між Києвом та Брюсселем. Українські чиновники також наголошують, що нові квоти суперечать чинній торговельній угоді між Україною та ЄС, яка не передбачає митних обмежень. Єврокомісія наразі веде переговори з Україною та ще близько 20 країнами щодо розподілу нових квот. За даними FT, під час попередніх переговорів у Женеві Єврокомісія запропонувала для України безмитну квоту у 713 тис. тонн сталі. Для порівняння: у 2025 році Україна експортувала до ЄС 2,65 млн тонн металопродукції, а сам Євросоюз залишався головним ринком збуту української сталі. Українська сторона попереджає, що таке скорочення – приблизно на 70% порівняно з минулим роком, – може коштувати країні до 1 млрд євро експортної виручки в умовах, коли Росія посилює атаки по українській інфраструктурі та промисловості. За даними газети, в Єврокомісії заявили, що “враховуватимуть складну ситуацію України” та пообіцяли окрему квоту для українських постачальників, хоча й “на нижчому рівні, ніж у попередні роки”. Водночас у Європарламенті вже лунають заклики надати Україні окремий режим. Євродепутатка Карін Карлсбро, яка відповідає за це досьє, заявила, що Україна повинна отримати “дуже особливе ставлення” як країна-кандидат до ЄС, яка перебуває у винятковій безпековій ситуації.
“Ми маємо дуже високі очікування, що Єврокомісія врахує це”, – наголосила вона.
Раніше ЗМІ оцінили річний внесок металургії у ВВП України. Ця галузь промисловості, попри масштабні руйнування та різке падіння виробництва через війну, зберігає вагому роль у національній економіці та продовжує утримувати позиції на світових ринках.
Також повідомлялося, що в уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС.