Після невдалого московського параду російський диктатор вдався до погроз на адресу Вірменії через її прагнення зблизитися з ЄС. Москва залякує країну повторенням “українського сценарію” та вимагає проведення референдуму. Чи здатен Кремль вести війну на два фронти та чи боїться його Єреван? “Не потрібно доводити до крайнощів” Як відомо, 5 травня в Єревані відбувся перший в історії двосторонній саміт Вірменія – ЄС. Його головним підсумком стало проголошення партнерства, заснованого на взаємних зв’язках. Брюссель і Єреван мають намір розвивати транспортні, енергетичні та цифрові мережі в межах глобальної європейської ініціативи Global Gateway.
Це настільки розлютило російського диктатора, що він прибіг до властивої йому манери погроз на адресу Єревану.
Зокрема він вкотре повторив свою тезу про те, що саме прагнення України до ЄС стало “першопричиною конфлікту” і сказав, що на Вірменію чекає те саме, якщо вона не почує Москву. “Ми зараз переживаємо все, що відбувається на українському напрямку. А з чого почалося? Зі вступу або спроби вступу України в ЄС. Це призвело згодом до держперевороту, кримської історії, позиції південного сходу України та бойових дій.”, – сказав російський диктатор. Путін зазначив, що у разі вибору Вірменією іншого вектора Росія буде змушена реагувати. За його словами, цілком логічно провести референдум і запитати у громадян Вірменії про їхній вибір. Відповідно, ми б зробили необхідні висновки і йшли шляхом м’якого, інтелігентного та взаємовигідного розлучення.
Також він наголосив на необхідності врахування позиції Москви, застерігаючи від повторення “українського сценарію”: “Не потрібно доводити до крайнощів, потрібно своєчасно просто сказати, що ми будемо робити так і так. Тут немає нічого особливого. Треба все порахувати. І вірменській стороні треба порахувати, і нам порахувати.”, – пригрозив Путін. Москва натякає на “катастрофічні наслідки” для безпеки та економіки Вірменії у разі її остаточного виходу з ОДКБ або заморожування участі в інтеграційних проєктах. Реакція Вірменії Наразі вже є реакція Вірменії на погрози Путіна. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян спокійно, але твердо відповів на тиск з боку російського диктатора. Замість того, аби вступати з ним в конфронтацію, він нагадав про невиконання Росією своїх зобов’язань щодо його країни. “Ми більше не можемо дозволити собі бути заручниками систем безпеки, які існують лише на папері. Коли нам погрожують втратою стабільності через наш пошук нових партнерів, ми відповідаємо: справжня загроза для Вірменії – це відсутність дієвих гарантій суверенітету, які наші колишні союзники так і не змогли забезпечити в критичний момент”, – заявив Пашинян. Немає ресурсів для контролю сусідів Експерти кажуть, що в Росії немає сил, аби воювати на два фронти, тож її погрози не треба сприймати серйозно. Росія сьогодні настільки сильно загрузла у війні проти України, що в неї просто не залишається ресурсів для реального контролю над своїми сусідами. “Росія зав’язана в Україні, вона не має сил, щоб впливати на сусідів, не має сил, щоб підтримувати там такий же рівень і військової, і дипломатичної присутності. Тому, можливо, в головах зараз думки: “або зараз, або ніколи”. Тому ми бачимо, що і Азербайджан, і Вірменія намагаються все більше і більше диверсифікувати свої дипломатичні контакти. У Азербайджану більш вигідне становище, бо у нього є захист від Туреччини, союз з Туреччиною. У Вірменії становище більш складне, навколо неї мусульманські країни, немає виходу до моря, Європа далеко. Але все одно вона намагається це робити – зближуватися із Заходом, з Європою. Тому що розуміє, що з Росією майбутнє або дуже туманне, або взагалі неможливе для неї”,- зазначив керівник аналітичного проєкту TransCaspianUA Олександр Буряченко в коментарі для FREEДOM. Ці міркування суголосні з оцінками західних експертів, які фіксують геополітичний вакуум, що утворюється навколо Москви. “Вторгнення в Україну стало катастрофою для російського впливу в “ближньому зарубіжжі”. Країни, які раніше покладалися на Москву як на гаранта безпеки, тепер бачать її слабкість і відволікання. Це створює вікно можливостей для держав Кавказу та Центральної Азії переглянути свої альянси, оскільки Кремль більше не здатний проектувати силу на декілька фронтів одночасно”, – зазначив старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики (CEPA) Едвард Лукас. Відхід Вірменії з орбіти РФ вигідний Україні Дистанціювання Вірменії від Кремля – це стратегічний виграш для України. Росія десятиліттями використовувала пострадянські країни як сателітів для реалізації своїх імперських амбіцій, проте сьогодні ця система дає тріщину. Для Києва вихід Єревана з-під російського впливу означає насамперед послаблення агресора на дипломатичному та економічному рівнях.
Однією з ключових переваг відходу вірменів з орбіти РФ є перекриття каналів обходу санкцій. Відомо, що через країни ЄАЕС до Росії часто потрапляли товари подвійного призначення. Посилення контролю з боку вірменського уряду та його прагнення до європейських стандартів прямо б’ють по здатності Москви відновлювати свій ВПК. Крім того, кожен крок Вірменії геть від ОДКБ дестабілізує образ РФ як “регіонального лідера”, змушуючи Кремль розпорошувати дипломатичні ресурси, які він міг би спрямувати проти України.
Позиція вірменського керівництва стає дедалі прозорішою. Пашинян чітко підкреслив цей розрив, зазначивши, що Вірменія не є союзником Росії у війні проти України. Наша позиція – це захист власного суверенітету та територіальної цілісності, а не підтримка агресивних дій, що суперечать міжнародному праву.
Для України такий поворот важливий і в контексті створення широкого антиколоніального фронту. Коли країни, що були найближчими партнерами РФ, обирають шлях інтеграції із Заходом, це пришвидшує остаточний розпад “російського світу”. Єреван показує приклад іншим: майбутнє з Москвою – це тупик, а справжня безпека можлива лише в союзі з демократичною спільнотою.
Вікторія Хаджирадєва