Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит