Росія стала головним постачальником нафти до Сирії, попри переорієнтацію нової влади країни на Захід. Про це свідчать дані Reuters та аналіз судноплавства.

Згідно з підрахунками, у 2026 році постачання російської нафти до Сирії зросло приблизно на 75% – до близько 60 тис. барелів на добу. Це робить Росію ключовим постачальником сирої нафти для країни після падіння режиму Башара Асада у грудні 2024 року.

Додатково частину дефіциту покривають постачання через Ліван, які оцінюються приблизно у 50 тис. барелів на добу.

До цього основним постачальником була Іранська Республіка, однак після зміни влади в Дамаску її постачання зупинилися. Водночас внутрішній видобуток нафти у Сирії залишається значно нижчим за потреби країни.

За даними державної компанії Syrian Petroleum Company (SPC) та Міністерства енергетики, щоденні потреби країни в нафті та паливі оцінюються від 120 000 до 150 000 барелів. Сирійський уряд відновив контроль над нафтовими родовищами на сході країни, однак внутрішній видобуток залишається обмеженим. Найбільше родовище країни, Аль-Омар у Дейр-ез-Зорі, видобуває близько 5000 барелів на день, тоді як загальний внутрішній видобуток у 2025 році становив приблизно 35 000 барелів на добу.

У матеріалі зазначається, що попри заявлену проєвропейську орієнтацію нового уряду, економіка Сирії залишається слабко інтегрованою у світову фінансову систему навіть після скасування частини санкцій США та ЄС минулого року.

За словами двох аналітиків і трьох сирійських чиновників, залежність від російської нафти є вимушеним кроком через економічні обмеження Дамаска. Водночас це посилює вплив Москви в країні, де вона зберігає військові бази.

Сирійський економіст Карам Шаар сказав, що уряд Сирії усвідомлює ризики купівлі російської нафти, оскільки це ризикує потягнути за собою західні санкції. Однак альтернативні довгострокові контракти поки не укладені.

Нині Дамаск намагається диверсифікувати постачання, зокрема прагнеукласти нафтову угоду з Туреччиною, однак поки безуспішно.

За даними аналітичної компанії SynMax, фінансові обмеження, комерційні ризики та наслідки багаторічного конфлікту ускладнюють доступ Сирії до звичайних постачальників, тому російські мережі залишаються одними з небагатьох доступних варіантів.

За даними Reuters, Росія першою відправила танкер до Сирії після падіння Асада та поставила 16,8 млн барелів у 2025 році.

Відтоді постачання здійснюються через мережу щонайменше 21 судна, які регулярно заходять у сирійські порти з Росії. Усі вони перебувають під західними санкціями.

У матеріалі також зауважили, що постачання російської нафти здійснюються зі значними логістичними ускладненнями, зокрема через морські перевалки поблизу Греції, Кіпру та Єгипту, а частина танкерів використовує зміну прапорів і вимкнення систем відстеження.
“Операції з перекачування з судна на судно свідчать про те, що США не повністю закривають очі на ці дії, і що сирійська та російська влада принаймні намагаються приховати частину цих поставок”, – резюмував Шаар.