Нобелівську премію миру за 2025 рік отримала лідер опозиції Венесуели Марія Коріна Мачадо. У заяві Нобелівського комітету сказано, що Мачадо нагороджена за “її невтомну працю з просування демократичних прав для народу Венесуели та за її боротьбу, спрямовану на досягнення справедливого і мирного переходу від диктатури до демократії”.
Хто така Мачадо
Марія Коріна Мачадо стала єдиним кандидатом від опозиції на виборах президента Венесуели у 2024 році, але влада заблокувала її кандидатуру. Вона зібрала на праймеріз опозиції більше 90% голосів, і навколо її фігури об’єдналися найрізноманітніші опозиційні партії, зокрема ворожі між собою.
Однак ще до праймеріз венесуельська влада звинуватила Мачадо в підтримці санкцій проти Венесуели і на 15 років заборонила їй брати участь у виборах. Вона подала апеляцію, але Верховний суд, укомплектований прихильниками Мадуро, скаргу відхилив.
Вона почала політичну діяльність, заснувавши організацію з моніторингу виборів Súmate. У 2004 році це рух очолив кампанію зі збору підписів за проведення референдуму про дострокову відставку тодішнього президента Уго Чавеса (він залишився на посаді після референдуму).
Після референдуму організаторів руху, зокрема й Мачадо, звинуватили у державній зраді, але до суду ця справа так і не дійшла.
У 2010 році вона була обрана депутатом Національної асамблеї Венесуели, отримавши найбільшу кількість голосів серед усіх інших кандидатів. За словами Мачадо, це означало, що венесуельці втомилися від правління Чавеса і готові до змін.
У 2011 році Мачадо балотувалася на виборах президента країни, і тоді її почали називати «новим обличчям опозиції»; проте праймеріз вона тоді програла.
У 2014 році її виключили з асамблеї силами прихильників нового президента Ніколаса Мадуро. Причиною стало її публічне виступлення в Організації американських держав. У тому ж році Мачадо стала лідером протестів проти влади Мадуро, а згодом почала вести власну політичну радіопрограму.
У 2023 році Мачадо зробила ще одну спробу балотуватися на президентських виборах, але була дискваліфікована на п’ятнадцять років Генеральним контролером Венесуели.
Причиною стало те, що Мачадо підтримувала введення санкцій проти Венесуели після приходу Мадуро до влади. Замість Мачадо на виборах виступив інший кандидат, але вона продовжує залишатися головною фігурою в опозиції Венесуели.
Чому не Трамп
“Вони ніколи не дадуть мені Нобелівську премію миру. Я її заслуговую, але вони ніколи її не дадуть”, — заявляв президент США у лютому 2025 року. 30 вересня, виступаючи перед американськими генералами, Трамп ще раз підняв цю тему: якщо премію отримає хтось інший, “це буде великим образою для нашої країни”, сказав він.
У відповідь на питання, чому премію не отримав Трамп, представник Нобелівського комітету заявив, що організація базує свої рішення лише на працях Альфреда Нобеля, а не на публічних кампаніях.
Останнім — і, можливо, найважливішим досягненням Трампа стало угода про припинення вогню і повернення ізраїльських заручників, підписана в середу Ізраїлем і палестинським рухом ХАМАС.
Однак експерти нагадують, що останнє засідання Нобелівського комітету відбулося в понеділок, тобто ще до того, як було оголошено про цю угоду.
Як пише Reuters, секретар Нобелівського комітету Крістіан Берг Харпвікен, один із п’яти членів, які приймають рішення в цьому органі, зазначав, що Премію миру не дають за досягнення, яких кандидати здобули в останній момент.
“Ця нагорода в основному стосується роботи, виконаної у 2024 році та попередні роки, вона не присуджується за роботу в найостанніші тижні чи місяці”, — сказав Харпвікен у п’ятницю норвезькому громадському мовнику NRK.
Президенти США вже були
У минулому Нобелівську премію миру отримали чотири президенти США: Барак Обама (у 2009 році), Джиммі Картер (у 2002-му), Вудро Вільсон (у 1919-му) і Теодор Рузвельт (у 1906-му).
Окрім Картера, на момент присудження нагороди вони всі виконували президентські обов’язки, а Обамі Премія миру дісталася через вісім місяців після інавгурації, тобто він був у тому ж положенні, що й Трамп зараз.
За даними Нобелівського комітету, на Премію миру 2025 року було номіновано 338 кандидатів, зокрема 244 особи і 94 організації. Це значно більше, ніж минулого року, коли номінантів було 286. У 2016 році на Нобелівську премію миру номінували рекордно велику кількість кандидатів: 376.