У Брюсселі затвердили графік переговорів щодо вступу України до ЄС. Єврокомісія хоче відкрити всі 6 переговорних кластерів до липня поточного року. Але для цього потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн ЄС, і саме тут можливі проблеми через позицію окремих держав. Хто може блокувати та які справи у інших кандидатів? Відкрити всі кластери до липня В ЄС склали графік переговорів щодо вступу України до ЄС. Йдеться про відкриття переговорних кластерів – великих блоків реформ, за якими країна-кандидат має привести своє законодавство та інститути у відповідність до правил ЄС.
За даними європейських чиновників, перший кластер може бути відкритий у червні, а решта п’ять – у липні. Такий графік раніше публічно просувала єврокомісар з питань розширення Марта Кос. “Перший кластер може бути відкритий під час головування Кіпру, а щодо решти п’яти кластерів ми сподіваємося зробити це у липні”, – сказала Кос. За її словами, Єврокомісія вже провела значну підготовчу роботу, тому технічно процес готовий до формального запуску. Україна також стверджує, що готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів. “Наша країна технічно повністю готова й очікує на відкриття всіх шести кластерів упродовж цього та наступного місяців”,- підкреслив президент України Володимир Зеленський. Для України це важливий сигнал, адже переговори про вступ до ЄС поступово переходять від політичних заяв до конкретних кроків і термінів. Відкриття переговорних кластерів ще не означає швидкого вступу до ЄС, але дає старт реальним переговорам щодо реформ у різних сферах.
Для українців ці переговори матимуть і практичне значення. Йдеться про зміни правил для бізнесу, аграрного сектору, судової системи, митниці, державного управління та доступу українських компаній до ринку ЄС. Головне обмеження – політичне Наразі процес вступу до ЄС зрушився з мертвої точки. Проте для кожного ключового кроку в процесі розширення потрібне одностайне рішення всіх 27 країн ЄС. Раніше просування України гальмувалося через позицію Угорщини, однак у Брюсселі розраховують використати нове вікно можливостей після зміни влади в Будапешті. Водночас навряд чи він буде швидким. Головне обмеження щодо цього залишається політичним. Всередині ЄС посилюється опозиція до форсованого розширення. Деякі експерти навіть стверджують, що Угорщина була вигідним прикриттям для країн, які не бажають допустити швидкий вступ України. “Як швидко Україна вступить до ЄС залежить більше від таких важковаговиків, як Франція та Німеччина. Угорщина була лише вигідним прикриттям для того, аби не поспішати з цим процесом”, – вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Саме ці дві країни виступили з ініціативою створення особливого формату інтеграції України до ЄС, що передбачає поступове зближення без негайного надання статусу повноправного члена.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерцвзагалі прямо назвав очікування Києва щодо швидкого вступу ілюзорними. “Зеленський висунув ідею вступу до ЄС 1 січня 2027 р. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 р. – це нереалістично. Це неможливо – прийняти в ЄС країну, яка перебуває у стані війни. Війна має закінчитися”, – заявив він. Своєю чергою Рікард Йозвяк, редактор з питань Європи на “Радіо Свобода” написав, що, за його даними, є дві країни, які не підтримують швидкого відкриття кластерів. “Виглядає так, що Франція та Польща – це дві країни ЄС, які найбільше неохоче підтримують відкриття більш ніж одного переговорних кластерів з Україною в червні”, – сказав він. Водночас представники цих країн ЄС заперечили це твердження.
Втім відомо, що Франція занепокоєна тим, що швидке рішення про вступ може посилити позиції правих популістів, зокрема партії Джордана Барделли. А Польща побоюється конкуренції з боку України на аграрному ринку.
Скептично налаштовані також Нідерланди та Італія, які наполягають на суворому дотриманні процедур без геополітичних винятків.
Проте так чи інакше після зміни влади в Угорщині процес вступу до ЄС розблоковано. Які справи в інших кандидатів? Найближчою до вступу є Чорногорія. Процес приєднання цієї країни до ЄС перейшов у практичну площину. ЄС розпочав підготовку договору про вступ цієї країни. Чорногорія прагне набути повноправного членства до 2028 р. і це виглядає цілком реально. Відомо, що на сьогодні Подгориця вже успішно закрила 14 із 33 переговорних розділів.
Добре просувається до ЄС і Албанія. За останній рік вона продемонструвала вражаючий ривок. Країні вдалося відкрити 28 із 33 переговорних глав. Вона повністю відірвалася від Північної Македонії, з якою тривалий час ішла в парі. Албанський уряд розраховує завершити переговори вже наступного року, і ЄК оцінює ці плани як цілком реалістичні завдяки стабільному впровадженню реформ.
Своєю чергою Північна Македонія стикається з постійними двосторонніми суперечками з сусідами. Після тривалого блокування з боку Греції країна тепер змушена долати вимоги Болгарії щодо зміни конституції, що сильно гальмує відкриття нових переговорних глав.
Щодо Боснії і Герцеговини, то на початку 2024 р. ЄС ухвалив політичне рішення відкрити переговори. Проте внутрішні політичні розбіжності та складна система державного устрою суттєво уповільнюють виконання вимог.
Водночас у Сербії євроінтеграційний процес уповільнився. Зараз процес перебуває у стагнації через брак політичної волі, проблеми у сфері верховенства права та небажання Белграда узгоджувати зовнішню політику з курсом ЄС.
Найгірші справи у Грузії, Косово та Туреччини. Через ухвалення суперечливих законів та політичну кризу інтеграційний процес в Грузії наразі фактично поставлений на паузу. Косово залишається у статусі потенційного кандидата. Головною перешкодою для руху вперед є те, що п’ять чинних членів ЄС досі не визнали його незалежність, а також невирішені суперечки у відносинах із Сербією. Своєю чергою переговори про вступ з Туреччиною повністю заморожені з кінця 2016 р. через системний відхід Анкари від демократичних стандартів та європейських цінностей.
Вікторія Хаджирадєва