Ціна питання Уряд готує нову державну програму “Будиночки в селі”, в межах якої планують придбати близько 1 тис. осель у сільській місцевості для безоплатного надання родинам внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у першу чергу – ветеранам та людям з інвалідністю.
Гроші на придбання цієї нерухомості виділять з держбюджету, на що закладено субвенцію на перші етапи – 500 млн грн. Держава купуватиме це житло не через сертифікати, як у програмі “єВідновлення”, а безпосередньо за бюджетні кошти.
Це відносно недороге житло передаватиметься у користування, однак опрацьовується питання можливої передачі таких будинків у приватну власність ВПО. “Під час поїздки регіонами ми спілкувалися з ВПО, які наразі проживають в санаторіях. Частина з них висловлює бажання проживати у сільській місцевості. Наразі ми напрацьовуємо варіант підтримки для громад, які б дозволили облаштувати житлові фонди у селах для проживання таких родин”, – заявила заступник міністра соцполітики Тетяна Кірієнкона зустрічі з заступником представника УВКБ ООН в Україні Ніною Майєю Шрепфер. Мінсоцполітики розглядає модель, за якою громади отримають можливість облаштовувати житлові фонди у селах спеціально для переселенців. Це може стати не лише соціальним, а й економічним кроком: поява нових мешканців стимулюватиме розвиток місцевої інфраструктури, створення робочих місць і попит на соціальні послуги. “Ми напрацьовуємо варіант підтримки для громад, які готові приймати ВПО. Це дасть змогу не просто забезпечити людей дахом над головою, а створити для них повноцінне середовище для життя”, – підкреслила Кірієнко. Програму масштабують і вдосконалять Уже стало відомо, що Кабмін завершує підготовку до запуску механізму нової програми, яка розширить можливості підтримки тих, хто через війну втратив власний дім.
Про це повідомив народний депутат, голова спецкомісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.
За його словами, внутрішні переселенці зможуть самостійно за сприяння місцевих громад підбирати собі будинки, які зараз не використовуються.
Орієнтовна гранична вартість однієї такої хати – близько 500 тис. грн.
Це буде соціальна оренда – житло перебуватиме у комунальній власності села і надаватиметься першочергово вразливим категоріям ВПО, які оплачуватимуть лише комунальні послуги.
Старт цієї програми покаже, наскільки вона ефективна. Водночас триває робота щодо масштабування її та вдосконалення механізму її реалізації. “Йдеться, зокрема, про можливість передачі такого житла у власність внутрішньо переміщених осіб, а не лише в користування на умовах безоплатної оренди. Ми також бачимо реальний запит від людей, які готові переїхати в село, якщо це буде їхнє власне житло. Відповідно, рішення мають бути орієнтовані на реальні потреби людей”,- зазначив народний депутат, голова робочої групи парламентської ТСК ВР з питань житла для ВПО, член Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції ТОТ Максим Ткаченко. На його думку, це дасть змогу забезпечити помешканнями близько двох тисяч сімей. “Хочу наголосити, що війна триває тринадцятий рік. У нас є переселенці з Луганська, з Донецька, з Криму, які чекають від держави компенсацію за своє втрачене житло. Це особливо потрібно тим українцям, які вже не мають куди повертатися навіть після закінчення війни, адже країна-агресор знищила їхні населені пункти. Наша ініціатива полягає в тому, щоб знайти для таких людей житло в селах – це один із дієвих варіантів, тому що вартість таких будинків становить у середньому приблизно 120-300 тисяч гривень. Тобто ми зможемо забезпечити житлом більшу кількість людей”, – пояснив парламентар. Запуск цієї програми не лише допоможе ВПО знайти дах над головою, а й стимулюватиме економічне відродження українських сіл і запропонувати альтернативу переповненим містам. Зупинити урбанізацію Заселення сільської місцевості українцями зі статусом ВПО має сенс не лише для них самих, а й через те, що за часів незалежності з карти України зникло вже понад 500 сіл, ще у сотнях живе всього по 5-10 людей. Крім того, щорічно вимирає близько двох десятків сільських населених пунктів, які поринають у тишу і перетворюються у привиди.
Головними чинниками урбанізації, яка сягнула понад 70%, стали відсутність роботи та інфраструктури, закриття шкіл і лікарень, убиті дороги, відсутність стабільного електропостачання, доступу до інтернету та громадського транспорту. Тому молодь масово переїжджає до міст, і села критично старіють – понад 19% сіл вже не мають жодної дитини. Найбільших втрат сільське населення зазнає на Півдні та Сході через бойові дії, а також – на прикордонних територіях, звідки люди змушені тікати. Де живуть переселенці