Вчені розшифрували давній шумерський міф, який міститься на глиняній табличці віком близько 4400 років. Хоча через тріщини текст зберігся не повністю, його достатньо, аби скласти уявлення про сюжет, повідомляє IFLScience.
Табличка із кодовим позначенням Ni 12501 була створена приблизно у 2400 році до нашої ери в місті Ніппур – одному з автономних шумерських міст-держав у Месопотамії, на території сучасного Іраку. Місто було релігійним центром, присвяченим богу Енлілю, покровителю вітру, повітря, землі та бурі у шумеро-аккадській міфології.
Хоча табличку виявили ще у XIX столітті, її текст довгий час залишався поза увагою дослідників через поганий стан. Лише зараз фахівцям вдалося встановити, що клинопис розповідає про події у шумерському підземному світі – Куру.
У міфі йдеться про зникнення бога дощу Ішкура, що призводить до серйозних наслідків: пересихання річок, загибелі тварин і страждань людей. Щоб урятувати ситуацію, бог Енліль скликає раду богів. Завдання повернути порядок несподівано бере на себе лисиця – персонаж, який раніше не мав ключового значення в месопотамських міфах.
Один з епізодів описує, як вона за допомогою хитрощів пробирається до підземного світу, відмовляючись від їжі й пиття – важливих символічних елементів в міфологічному контексті. На цьому табличка обривається, тож фінал історії залишається таємницею, проте навіть ця частина тексту дозволяє зробити важливі висновки. По-перше, Енліль однозначно виступає головним богом шумерського пантеону, бо саме він ініціює зібрання богів. По-друге, сюжет про зникнення Ішкура можна трактувати як міфологічне пояснення періодів засухи, адже він є богом бурі й дощу.
Дослідники також звертають увагу на образ “безпомічного” бога, якого рятує герой – у цьому випадку хитра тварина.