У Німеччині значно збільшилася кількість молодих чоловіків, які просять визнати їх відмовниками від військової служби зі зброєю з релігійних чи моральних міркувань. За перші шість місяців 2026 року таких заяв надійшло більше, ніж за весь минулий рік. Про це у вівторок, 14 липня повідомила газета The Guardian з посиланням на дані уряду Німеччини.
Зазначається, що збільшення кількості відмовників відбувається на тлі нової політики “м’якого призову”, яку Берлін запровадив, щоб посилити армію проти російської загрози.
До 30 червня федеральне відомство у справах сім’ї та громадянського суспільства, яке розглядає такі звернення, отримало 5862 заяви. Для порівняння: за весь 2025 рік надійшло 3879 заяв, а у 2024-му – 2249. Станом на кінець травня цьогоріч задовольнили 2667 звернень, торік – 2830. У 2011 році, коли призов призупинили, статус відмовника просили надати 4348 людей.
Водночас зростає й кількість тих, хто хоче скасувати раніше наданий статус відмовника. Газета Neue Osnabrücker повідомила у квітні, що за перший квартал 2026 року від визнаного права на відмову відмовилися 233 особи, тоді як за весь 2025 рік таких було 781.
Право на відмову від служби зі зброєю гарантує конституція Німеччини. У ній ідеться, що нікого не можна змушувати проти совісті проходити військову службу із застосуванням зброї. Охочі отримати статус відмовника мають подати до Бундесверу коротку заяву про наміри з особистим підписом, резюме та письмове обґрунтування причин відмови.
Подання заяв на статус відмовника має запобіжний характер, адже призову в Німеччині немає. Натомість цьогоріч уряд зобов’язав усіх німців від 18 років заповнити анкету про готовність служити та пройти медичний огляд. Жінок заохочують іти на службу добровільно, але від процедури відбору їх звільнено. План запровадив міністр оборони від соціал-демократів Борис Пісторіус.
Консервативні партії Християнського союзу (ХДС/ХСС), які входять до правлячої коаліції, заявили, що якщо Пісторіус не досягне мети мати 260 тисяч добровольців до 2035 року, призов можуть відновити. Такий крок потребуватиме окремого закону.
“Найсильніша армія Європи”: Німеччина представила першу військову стратегію