Встановіть фокус Фахівці-психологи стверджують, що для цього, насамперед, потрібно усвідомити власне “я”.
Та як це зробити? Перший крок – треба поглянути на себе реалістично: що ви вже вмієте, чим пишаєтесь, а що тягне вас назад.
Наприклад, ви зрозуміли, що щодня перевіряєте пошту, перш ніж взятись за справді важливі справи. Й вирішуєте: “півгодини – без пошти, лише планування дня”. Це маленька зміна, але згодом вона дає “простір думки”.
Та якщо ваше “я” перед ранковою кавою вже переглядає соцмережі – це не ви керуєте, це соцмережі керують вами. Тому час взяти кермо в руки.
Мотиваційні техніки також вчать, що чітка мета вже дорівнює напівуспіху. Адже, за даними наукового дослідження BetterUp, коли люди записують свої цілі, ймовірність досягненняїхзбільшується.
Наведемо реальний приклад: скажімо, хтось давно безрезультатно твердить “хочу бути здоровішим”. Але йому треба спробувати для себе записатиконкретну мету: “трирази на тиждень – 30 хвилин бігу”, й вже через місяць він помічає – “оце так диво, адже зовсім не болять коліна”.
Якщо ж просто думати “хочу бути кращим” – ваша підсвідомість відповідає: “яка з вимог? яка краща версія?”. Тож записуйте свої цілі конкретно.
При цьому суттєво підвищує шанси на успіх переконання, що будь-які здібності можна і потібно розвивати.
Як це втілюється у житті? Не треба, наприклад,думати: “Ой, я цього ніколи не буду робити”. Краще собі сказати: “Я поки що не вмію це, але можу навчитися”. Для полегшення завдання уявіть, що ви як старий ноутбук – вас потрібно апгрейдити (замість того, аби просто викинутиу сміття).Іронія життя у тому, що навіть Wi-Fi іноді відмовляється з’єднуватись, але ж ми не викидаємо роутер, а перезапускаємо. От і себе треба не сварити, а оновлювати.
Варто також розуміти, що великі зміни не приходять за день. Психолог Джеймс Клір у книзі Atomic Habits пише: “Малі звички – це складові великих результатів”.
Стратегія habit-stacking Й коли ви “ставите нову звичку на уже існуючу” – це допомагає. Цезветьсястратегією habit-stacking: прикріплюємо нову дію до старої. Наприклад: після чищення зубів (звичка) – двохвилинна медитація. Й через тиждень для вас це вже не новина, а частина ранкової рутини.
І не треба змінювати все одразу, бо це призведе до виснаження. З цього приводу існує гарний вислів: “Мінімуми – це те, що рухає нас уперед”. Наприклад, ви вирішили щоранку пити склянку води до кави. Потім – п’ятьхвилин розтяжки. І через місяць такий підхід дозволить робити вже 15-хвилинну зарядку без великого напрягу.
Але якщо вам здається, що малий крок – це нудно, почніть думати: “Я просто не буду дегустувати весь холодильник перед сном”. Й це теж – певний крок у вірному напрямку. Живіть краще щодня Ваш внутрішній голос має силу, тому практикуйте позитивний внутрішній діалог. Якщо весь час говорити собі “я не можу” – то так і буде. Замість цього варто думати “я спробую”, “я можу навчитися”, що є чимось на кшталт методики самоствердження.
Так, людина з нашого попереднього прикладу замість “я ніколи не доберусь до ранньої зарядки” каже собі: “навіть якщо прокинусь пізніше – п’ять хвилин розминки роблю”. А потім ці “п’ять хвилин” стають “15”. Й дійсно, так буває, що вранці мозок каже “ще п’ять хвилин посплю”, а потім ще п’ять хвилин і так далі. Тож спробуйте контролювати мозок – дружньо, але твердо.
Однак самовдосконалення не означає неконтрольованої гонитви. Слідкуйте за сном, харчуванням, вільним простором у житті. Й після трьох тижнів без «от-то-тих-серіалів після 22:00» ви прокинетеся без важкості у голові й скажете собі: “Раніше я думав, що це питання сили волі, а потім виявилось – просто я занадто мало сплю”. Так, відпочинок не означає просто лежати на дивані і скролити телефоном. Це може бути, але краще свідомо перезавантажуватися. Важливо й приймайти невдачі та рухайтися далі Психологи також радять оточувати себе правильними людьми, бо підтримка, відгук і приклад – це дуже важливо. Успіх у будь-яких справах рідко виникає сам по собі; мережа підтримки має величезне значення.
До прикладу, ви поставили собі мету й розповіли про це трьом друзям. Й коли лінувалися – друзі вам нагадували про неї. Через це ви відчвали, щоо не самотні, і це допомогло у досягненні цілі. Але дозволимо тут і краплину гумору: кажуть, що якщо друзі тягнуть вас вниз, то це не мотиваційна група, це рятувальна команда… для іншої версії вас.
Втім важливо й приймайти невдачі та рухайтися далі, б на шляху самовдосконалення далеко не все піде гладко.
Поклик “будь ідеальною версією себе” може створити страх зробити щось не так. Але важливо не просто відвернутися від невірного шляху, а й рухатись уперед вірним.
Наприклад, ви три дні підряд пропускали тренування. Але замість “я провалився” ви кажете: “ок, завтра буде краще, бо я все одно піду”. І йдете.
Для спрощення завдання уявіть, що ви в грі “Життя” і отримуєте бонус не за те, що ніколи не падаєте, а за те, що вставали кожного разу, як падали. Бо падають, без сумніву, абсолютно всі, хто йде.
Тож свідомо підбивайте підсумки і рухайтеся далі.
Наприкінці тижня або місяця зверніть увагу: що спрацювало, що ні. Тут стане у нагоді звичка все занотовувати – це справді велика сила. Наприклад, важливо записувати своє ранкове “що я зробив сьогодні для себе”. Й через чотири тижні ви чітко побачите, що 17 разів із 28 зробили хоча б щось. І це вже було значно більше, ніж нуль – що і стало поштовхом для нових перемог.
Адже, якщо ви самі не фіксуєте свої перемоги, то ваш мозок каже: “Я це пам’ятаю”. А потім забуває, як котик про те, що ви обіцяли йому рибку.
Отже, стати кращою версією себе – це не облога фортеці за одну ніч. Це серія маленьких атак, побудованих на добрих звичках, підтримці, терплячості й реальних цілях.
Як казали мудрі, краще рухатись на один відсоток щодня, ніж чекати великих змін завтра.
Трохи гумору, трохи самокритики (але з добрим наміром) – і ви вже на вірному шляху. Записуйте, дійте, переглядайте ваші записи і здобутки. І пам’ятайте: ваша “краща версія” – це не якась ідеальна картинка з Instagram, а реальний ви, який живе краще, ніж учора.
Віра Коваленко