Дві важливі новини – погана і гарна 17 грудня стало відомо, що США дали “зелене світло” на обмежені операції з банками РФ у ядерній енергетиці.
Адміністрація президента США Дональда Трампа видала Генеральну ліцензію GL‑115C, що тимчасово виводить з-під санкцій цілу низку великих російських банків, задіяних у цивільних ядерних проєктах, повідомляє РБК-Україна із посиланням на текст документу, котрий оприлюднив Мінфін США.
До переліку організацій, на котрі поширюється призупинення санкцій, входять: Газпромбанк; Внешэкономбанк; Банк Открытие; Совкомбанк; Сбербанк России; ВТБ Банк; Альфа-Банк; Россбанк; Банк Зенит; Банк Санкт-Петербург; Национальный клиринговый центр (НКЦ); будь-які компанії, у яких одна або кілька з цих організацій володіють 50 % і більше акцій; Центробанк РФ.
При цьому термін “пов’язані з цивільною ядерною енергетикою” означає, що операції можуть здійснюватися виключно для підтримки цивільних ядерних проєктів, започаткованих до 21 листопада 2024 року.
Чим же це є – черговою спробою порятунку тонучої російської економіки? Або ж способом примусити Україну до більшої поступливості у перемовинах?Питання складні, і відповідь на обидва з них, скоріше за все, “так”.
Проте є з американського боку й зворотні сигнали: Bloomberg пише, що США розробляють новий пакет жорстких санкцій проти енергетичного сектору Росії, котрий буде задіяний у разі відмови Путіна від запропонованої мирної угоди щодо України.
Втім, як би там не поводилася зараз діюча американська адміністрація, які б дивні чи суперечливі рішення не приймала, в України для протистояння агресивній Росії кошти у найближчі два роки таки будуть. Адже, нагадаємо, 19 грудня Євросоюз схвалив рішення про надання Україні допомоги на 90 мільярдів євро (у рамках плану Б, якщо не вдасться виділити репараційний кредит* із заморожених російських активів). “У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки було схвалено. Ми взяли на себе зобов’язання, ми виконали їх”, – повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта у соцмережі X. А канцлер Німеччини Фрідріх Мерц додав, що це буде безвідсоткова позика. “Це чіткий сигнал з Європи Путіну: ця війна того не варта. Ми заморозимо російські активи, доки Росія не компенсує Україні збитки”, – зазначив він у соцмережі Х. За словами Мерца, Україна повинна буде повернути кредит лише після того, як РФ виплатить репарації. А “розчарований” Путін обзиває європейців при цьому “підсвинками”, бо очевидно програв цей раунд. Нові “карти” Європи та України Тим часом група американських сенаторів від Республіканської партії нещодавно зверталася до Трампа із закликом ухвалити рішення про вилучення російських активів, заморожених у Сполучених Штатах, та спрямувати ці кошти на підтримку України.
Цей лист підписали сенатори-республіканці Джим Ріш, Роджер Вікер, Джон Кеннеді та Рік Скотт.
У документі вони просять президента скористатися повноваженнями, передбаченими Законом про відновлення економічного процвітання та можливостей (REPO) для українського народу.
Сенатори наголошують на необхідності узгоджених дій із країнами G7 та європейськими партнерами з метою переказу Україні всього обсягу російських суверенних активів, що були заморожені або заблоковані на території США.
Автори листа зазначають, що такий крок може стати поштовхом для ухвалення рішення щодо використання приблизно 162 мільярдів доларів російських державних активів, котрі наразі залишаються іммобілізованими в Європі. Після їх конфіскації ці фінансові ресурси, за задумом сенаторів, можуть бути спрямовані на закупівлю озброєння в американських виробників для подальшого постачання Україні (але ми вже знаємо, що європейці задіяли план Б та все одно купуватимуть для нас зброю.
Республіканці підкреслюють, що це стане вигідним рішенням для Сполучених Штатів, оскільки забезпечить нові замовлення, стимулюватиме розвиток національного оборонно-промислового комплексу та зміцнить обороноздатність України у найближчій перспективі.
Окремо сенатори закликають Трампа доручити державному секретарю Марко Рубіо та міністру фінансів Скотту Бессенту якнайшвидше розпочати процедуру конфіскації російських суверенних активів* на суму близько 5 мільярдів доларів, що нині заблоковані в США.
У листі також наголошується, що навіть у разі досягнення мирних домовленостей Україна й надалі потребуватиме оновлення та зміцнення своїх збройних сил. Використання заморожених російських активів, на думку сенаторів, дозволить забезпечити оборонні спроможності країни на роки вперед і водночас відкриє шлях до залучення понад 81 мільярда доларів європейських інвестицій в оборонну промисловість США. “На жаль, про реакцію містера Трампа на це звернення поки що невідомо. Втім, почекаємо. Два-три тижні…”, – зауважив з цього приводу Facebookзасновник видання Факти Олександр Швець. Між тим заступник глави МЗС України Сергій Кислиця, котрий провів у Пекіні українсько-китайські політичні консультації в МЗС КНР, а конкретно – з заступником міністра закордонних справ Китаю Лю Бінем, який тільки-но повернувся з консультацій у Москві, пише 19 грудня в соцмережі: “Обговорили двосторонній порядок денний, окреслили подальші плани, шляхи посилення торговельно-економічної співпраці та проблематику взаємодії в рамках міжнародних організацій. Підтвердили, що взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом українсько-китайських відносин. Відбувся поглиблений обмін думками щодо поточної ситуації, повʼязаною із триваючою збройною агресією РФ проти України, а також міжнародних зусиль щодо досягнення сталого і тривалого миру. Особливу увагу зі свого боку приділив зусиллям наших американських партнерів… щодо встановлення справедливого миру, комплексних і надійних юридично обовʼязкових гарантій безпеки”, – повідомив Кислиця. Отже, схоже, і Китай нарешті включився активно у спроби схилити Росію до припинення агресії проти України – про це свідчать і слова президента Франції Емманюеля Макрона після нещодавнього візиту у Піднебесну. Нагадаємо, він натякнув, що у нас (тобто України та її прихильників) “тепер багато карт”. Поширені запитання *Що таке репараційний кредит для України? – Це позика, заставою для якої будуть уже не доходи від заморожених російських активів, а самі активи. * Що таке російські суверенні активи? – Це фінансові ресурси та майно, що належать РФ (зокрема, Центральному банку РФ та іншим державним інституціям), котрі були заморожені західними країнами у відповідь на вторгнення в Україну, аби обмежити можливість Росії їх використовувати. Це переважно резерви у вигляді облігацій, депозитів та інших цінних паперів, що зберігаються за кордоном, найчастіше в Європі (особливо в Бельгії, у фінустанові Euroclear), і їхній обсяг сягає близько 300 млрд доларів.
Ірина Носальська